Iнтерв’ю
28 вересня 2015
«Перші два тижні на державній посаді я був у стані шоку» - Олександр Спасибко
Директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Олександр Спасибко розповів, чому він залишив бізнес та вирішив працювати на державній службі, згадав перші дні роботи на посаді та поділився досягненнями будівельників за минулий рік.
news-image

За словами директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Олександра Спасибка, коли рік тому він очолив департамент, то два тижні перебував у стані шоку. Бо йому, у минулому - керівнику великої будівельної компанії, було незрозуміло, як можна працювати так повільно і неквапливо. Втім, невдовзі, він взяв такий швидкий темп, що тепер його підлеглі жартуючи натякають на те, що було б непогано  прийняти на роботу  ще кількох працівників для того, щоб впоратися із усіма планами. А невдовзі на Олександра Спасибка чекає нова посада. Про це він повідомив в ексклюзивному інтерв’ю  для «Єдність». А ще -  дав пораду, як купити квартиру і не дати себе обдурити, розповів , які «знакові» об’єкти  відкрилися цього року у столиці та повідомив,  що не сподобалося меру Віталію Кличку на реконструйованій Поштовій площі.

Олександре Валерійовичу, у ЗМІ з’явилися повідомлення, що  незабаром  на Вас чекає призначення на посаду заступника голови КМДА з питань землі, архітектури та будівництва, замість Павла Рябікіна. Прокоментуйте, будь ласка, інформацію.

Так, дійсно, мер Києва Віталій Кличко запропонував мені обійняти посаду його заступника, оскільки Павло Рябікін звільняється за сімейними обставинами. Я вже майже рік працюю у команді мера, поділяю його прагнення підняти розвиток нашого міста до європейського рівня, підвищити якість життя киян. Віталію Кличку вже багато вдалося досягти у цьому напрямку. Зміни у Києві, на противагу рік тому, вже досить відчутні, як у соціальній сфері, так і в інфраструктурі. Я радий, що маю причетність до цих змін, і радий буду продовжувати працювати на благо Києва й на новій посаді.

Коли відбудеться Ваше призначення?

Процес погодження кандидата на посаду заступника міського голови Києва досить тривалий. Наразі я вже пройшов співбесіду в Адміністрації Президента та у Кабінеті Міністрів України. Далі рішення за ними. Не в моїй компетенції говорити про часові рамки призначення. Я продовжую виконувати свою роботу у рамках повноважень на посаді керівника Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.

Ви керували великою будівельною компанію до того, як прийшли на державну службу. Чому рік тому Ви вирішили залишити бізнес і прийняли пропозицію очолити департамент?

З огляду на ті події, що сколихнули нашу країну, у мене, як фактично в кожного українця, з’явилося не просто бажання, а, скоріше, потреба зробити щось корисне для своєї Батьківщини. Погляньте навколо, сьогодні немає байдужих українців до своєї держави, кожен по мірі своїх можливостей прагне допомогти бійцям у зоні АТО, урядовцям у боротьбі з корупцією. Я вмію будувати. І коли пропозиція очолити департамент надійшла від Віталія Кличка, я отримав змогу, застосовуючи свої знання, зробити внесок у розвиток країни, рідного міста.

Адже бізнес та державна служба – це доволі різні речі. З якими проблемами та непорозуміннями Ви зіштовхнулися у перші дні роботи на службі?

Загалом у перші два тижні я був у стані шоку !(сміється). Державна служба, мабуть через закладені ще радянським режимом канони, дещо повільна та некваплива. Мені це незрозуміло. У бізнесі, якщо Ви підписали контракт чи договір, то починаєте працювати з підрядником або постачальником одразу ж. У державних структурах все відбувається набагато складніше. Тут – численні запити та очікування відповідей на них , дуже велика тяганина. Це - перше. По-друге, тут дуже багато паперової роботи.

І як Ви впорались із цими горами  паперу?

Я приїжджаю на роботу на восьму годину ранку, або раніше, і до визначеного початку трудового дня виконую паперову роботу – читаю листи, розписую доручення і планую свій робочий день.

 А якими були Ваші перші  кроки на посаді?

Я абсолютно відкритий у своїй роботі і чітко усвідомлюю, що лише командна робота здатна приносити результат. Тож, з першого дня двері мого кабінету завжди відчинені. Про це знає весь колектив департаменту. Кожен співробітник, незалежно від посади, може прийти зі своєю ідеєю щодо реформування або спрощення нашої роботи, висловити будь-які власні пропозиції. Наш департамент – це команда, яка працює над розбудовою міста.

Останнім часом Київ став славнозвісним завдяки скандалам навколо незаконних забудівель.  На вашу думку, чому у столиці так квітне незаконна забудівля, чому підприємці не починають будівництво саме із оформлення необхідних документів?

На мій погляд, незаконно будують лише ті, хто прагне наживитися на звичайному людові, тобто через жадібність і прагнення швидких грошей.

А хіба не через те, що забудовники мають ту саму тяганину через  оформлення документів та, крім того, ще й чиновники вимагають гроші за  «допомогу»?

Моя чітка позиція, як і мера Віталія Кличка, що будь-яке будівництво має відбуватися у рамках чинного законодавства. Є певний порядок для забудовників, тож вони зобов’язані його виконувати. А всі ті, хто порушує цей порядок – мають відповідати за законом. Забудова без дозвільних документів, продаж квартир, яких ще не існує – це просто видурювання грошей з людей забудовником, який потім просто зникає. При цьому ошукані люди стоять під мерією та кричать, що мер винен у їхній біді. Щоб попередити такі ситуації, у міськадміністрації створили спеціальний портал із усіма законними будівництвами. До того ж, у рамках децентралізації до київської влади переходять повноваження Державного архітектурно-будівельного контролю за будівництвом і у нас з’явиться певний важіль впливу на ці забудови.

Невже до цього не було впливу?

Поясню. До цього часу влада міста Києва мала право виділяти земельну ділянку, оформляти документи на землю та надавати умови обмеження забудови. А експертизу, дозвіл на будівництво забудовники отримували вже в Державній архітектурно-будівельній інспекції, що на сьогодні підпорядкована Міністерству регіонального розвитку. Тому у міської влади у плані контролю за будівництвом не було жодного впливу. Зокрема, це й спричинило появу у Києві таких проблемних будівництв.

А коли Ви працювали у будівельному бізнесі, Вам доводилося діяти в обхід законодавства?

Ні. Я очолював компанію, яка вела абсолютно прозорий бізнес. Ми будували великі бізнес-центри, готелі та працювали з іноземними партнерами та інвесторами. Це були дуже великі гроші та вкладення. Інвестор буде працювати тільки у тому випадку, коли є чіткий, прозорий документ, дозвіл, експертиза. А я дорожу своєю репутацією та своїми партнерами.

Зараз на сайті КМДА з’явилася мапа забудов столиці, на якій містяни, що зібралися купувати  квартиру, можуть перевірити можливе  майбутнє житло щодо факту законного чи самочинного будівництва. Це був один із кроків місцевої влади для запобігання подальших випадків ошукування киян? 

Так. Як я вже сказав, доки до нас не перейдуть функції Державної архітектурно-будівельної інспекції, у місцевої влади немає повноважень контролю за будівництвом. Тому, принаймні, на сьогодні ми зробили такий сервіс для киян, які планують купити житлове або не житлове приміщення, щоб вони могли познайомитися з документацією, яка є по тій чи іншій ділянці. Якщо на будівництві – червона позначка, це сигнал мешканцям столиці бути більш уважними та проаналізувати документацію на будівництво. У таких випадках - треба звертатися до юристів. Відповідні консультації можна отримати й у нашому департаменті.

А хоч один із забудовників, який збирав гроші у людей, а потім зникав, був знайдений і покараний?

У нас є об’єкт на Святошинській, 1. У 2006-2007 роках так званий забудовник зібрав кошти на його спорудження, проте недобудував. Забудовник потрапив за грати на 6 років. Утім, наразі він вже вийшов із в’язниці, а люди так і залишилися без квартир. Й це непоодинокий випадок. Хочу наголосити, коли ми дізнаємось, що будівництво відбувається з порушеннями законодавства, то обов’язково звертаємося до правоохоронних органів.

Втім, бували випадки, коли страждали і забудовники. Наприклад, нещодавня ситуація на проспекті Бажана біля станції метро «Осокорки», коли у забудовника  були всі необхідні документи, але мешканці виступали проти забудови. І договір на землю був розірваний. Не думаєте, що підприємці таким чином відчувають свою незахищеність у столиці? І передбачене якесь відшкодування забудовнику у такому випадку?

Наскільки мені відомо, в тій ситуації – припинено договір оренди. Ніякого відшкодування не було. Раніше земля видавалася хаотично, будь-кому, через корупційні схеми вона роздавалася направо і наліво. Із введенням мораторію на відведення земельних ділянок приватним особам чи фірмам, забудовники можуть придбати їх лише через конкурс чи аукціон. Це перше. Друге, раніше міська влада ігнорувала думку громади. Позиція команди Віталія Кличка – будувати з урахуванням інтересів киян. З іншого боку, якщо земля придбана на аукціоні, а потім оренда розривається з тих чи інших причин, необхідно передбачити відшкодування.

Давайте закінчимо тему столичних забудов Вашою порадою. Як киянам купити квартиру та не дати себе обдурити і не опинитися у числі ошуканих вкладників?

По-перше, слід зайти на сайт КМДА та ознайомитися з моніторингом будівельних майданчиків. За допомогою цього сервісу можна побачити, що і де наразі будується та дізнатися про наявність необхідної дозвільної документації. По-друге, найдешевша квартира зараз коштує приблизно 500 тис. гривень. Якщо людина знайшла такі великі кошти, хіба неможливо знайти ще кілька тисяч?

На послуги юриста?

Так, необхідно проконсультуватися у юриста. Ви отримаєте повну інформацію, незаангажовані фахівці вам розкажуть, яких документів не вистачає, чи законним є будівництво. Втім, зазначу, інвестування в неготове житло – це завжди ризик. У разі чергової кризи навіть законне будівництво може призупинитися. До того ж, є компанії, які стабільно працюють на ринку, а є нестабільні. Власне ж міська влада може відповідати лише за діяльність комунальних підприємств, а не комерційних. Комунальні підприємства, такі, як, наприклад «Київміськбуд», «Житлоінвестбуд», добудували всі будинки, які розпочинали. А загалом, моя рекомендація - купувати готове житло, коли є свідоцтво про власність та ви маєте ключі від квартири, можете зайти та подивитись, і шанс натрапити на аферистів, хоч і є, проте значно менший.

У Вас є дні особистого прийому громадян. Із якими проблемами найчастіше звертаються  кияни?

У нашому департаменті - два напрямки роботи: будівництво і житлове забезпечення. Якщо у будівництві для мене все зрозуміло, то щодо житлового питання – це завжди складно. Нещодавно, приходила жінка, яка дуже плакала - чоловіка забирали на фронт, а вона залишається з двома малюками. У них немає житла, вона просила надати хоч якийсь куточок . І таких випадків – дуже багато. Багато приходить дітей-сиріт, про яких держава повинна подбати. Наразі у нас у черзі на житло близько 300 дітей-сиріт. І хочеться ж допомогти усім…

А, загалом, яка черга на пільгове житло у столиці?

На сьогодні у Києві у черзі на житло - 65 тисяч осіб. І щодня черга збільшується. Її поповнюють наші герої - хлопці, які воюють у зоні АТО та родини загиблих військових. Зараз нам виділили 18 млн гривень на закупівлю квартир для інвалідів АТО та родин загиблих у бойових діях. Сподіваємося, що і надалі кошти виділятимуться. До того ж, з прийняттям Закону про регулювання містобудівної діяльності ми передбачили, що відрахування від будівель забудовники передають не квартирами, а грошима у вигляді пайової участі. Теоретично за ці гроші мають купуватися квартири для черговиків.

Тобто, зараз приватні забудовники не передають квартири на потреби міста?

Ні, ця практика припинена з 2011 року.

А у столиці наразі діє державна програма «Доступне житло»?

Ця програма розроблена, але ж вона не фінансується.

Під Вашим керівництвом була проведена реконструкція Поштової площі. Ви задоволені результатом?

Про результат я зможу говорити тоді, коли Поштову площу добудуємо повністю та введемо в експлуатацію інвестиційну частину. Для розуміння: реконструкція Поштової площі складається з кількох частин. Одна з них - інвестиційна: інвестор, що переміг на конкурсі, будує на Поштовій площі підземний торговий центр. Інша частина – бюджетна. Це – тунель, все, що над тунелем і фонтан. За дорученням мера Віталія Кличка, цього року ми виконали роботи і відкрили пішохідний перехід від Володимирського узвозу до Дніпра. Звісно ж, мені приємно, що на відкриття реконструйованої Поштової площі прийшло дуже багато киян. Але, звичайно, там ще продовжуються роботи, адже виконано лише частину реконструкції. Дуже сподіваюся, що інвестор, який підписав договір з КМДА, виконає зобов’язання та добудує торгівельний центр, щоб ми змогли відкрити підземний вихід на Поштову площу. Нам там є над чим працювати, але головне, що ми дали доступ на набережну, і кияни можуть зручно потрапити до Дніпра, прогулятися і насолодитися краєвидом.

А меру сподобалась оновлена площа?

Мер зробив деякі зауваження. Зокрема, звернув увагу на те, що недостатньо зелених насаджень і лав. Зараз ми це виправляємо.

А які ще «знакові» об’єкти відкриються найближчим часом?

Цього року ми ще відкриємо кінотеатр «Жовтень». Але, знаєте, для мене, як будівельника, кожний об’єкт є знаковим. Якщо у 2014 році Департамент будівництва та житлового забезпечення не здав жодного об’єкту в експлуатацію, то цьогоріч їх чимало. Наприклад, школа № 128. Наразі вона повністю реконструйована, і якщо в минулі роки до школи ходило 300 дітей, то сьогодні – 1100. Там є басейн, два спортивних зали. Заклад повністю укомплектований, є швейні машинки та верстати для уроків праці, встановлене сучасне обладнання у кабінетах фізики та хімії. У школі № 140, яку минулого року по телебаченню показували у зв’язку з тим, що у закладі на 300 дітей був один туалет, зараз ми побудували новий корпус, сучасний, також повністю укомплектований, там є інтерактивні дошки, читальні зали, і не один, а вже десять туалетів. Діти наразі навчаються у новому приміщенні, а ми робимо реконструкцію старої частини школи. І наступного року учні вже підуть до школи, в якій буде басейн, сучасний спортивний зал. Все буде на вищому рівні. А ще цього року ми відкрили два дитячих садочки, два відділення лікарні. Навіть у зоні АТО ми побудували 10 опорних пунктів для наших військових. Все це дійсно «знакові» об’єкти для нас, будівельників, і для всіх киян.

А які, на Ваш погляд, погляд будівельника, найбільш вдалі архітектурні ансамблі української столиці?

Власне мої найулюбленіші: Андріївська церква, Будинок з химерами, Будинок Уряду, Шоколадний будинок на Шовковичній. А ще я люблю те, що колись збудував сам, коли був директором будівельної компанії. Це – InterContinental, Fairmont, бізнес-центр «Леонардо» та інші.

Як Ви вважаєте, за цей рік на посаді керівника Департаменту  Вам вдалося щось змінити у столиці на краще?

За тих економічно напружених умов, які маємо сьогодні в країні, ми дійсно зробили багато. У нашому департаменті жартують, якщо наступний рік буде таким же насиченим, як цей, то необхідно буде розширювати штат, бо саме на людях нині велике навантаження. Ми працюємо з восьмої ранку, проводимо наради, виїжджаємо на об’єкти, шукаємо фінансування, вводимо будівлі в експлуатацію. Ми працюємо по суботах, а іноді й по неділях. Бо, якщо нам необхідно ввести в експлуатацію школу, то про які вихідні може йти мова, якщо діти повинні вже 1 вересня піти у комфортну сучасну будівлю зі 100% готовністю, і ні днем пізніше. На будівництві школи у нас працювало близько 200 людей вдень, 100 – вночі, щоб встигнути до 1 вересня. Наступного року ми готуємося взяти не менше об’єктів та побудувати дитячі садочки, школи, лікарні, дороги. Тобто маємо дуже великі плани. Мер Києва Віталій Кличко поставив нам високу планку – і немає різниці великий це об’єкт, чи малий. Його вимоги – будувати якісно, вчасно та за сучасними стандартами. І ми докладаємо для цього максимум зусиль.