Україна
28 листопада 2015
Українці вшановують пам'ять жертв Голодомору
Українська нація втратила через цю трагедію 9 млн осіб.
news-image

Остання субота листопада стала вже традиційним днем, коли Україна згадує жертв Голодомору 1932-1933 років. Цю трагедію у світі визнали геноцидом української нації, повідомляє «Є!» з посиланням на телеканал новин "24".

Злочинні дії керівництва УРСР та СРСР, насильницьке віднімання продуктів харчування у сільського населення України та півдня Росії, де переважно мешкали теж українці, призвело до масштабної трагедії.

Оприлюднено офіційні дані, які переконують - в результаті Голодомору в Україні загинуло близько 9 млн мешканців. Однак неофіційні джерела називають іншу цифру - 13 млн на території всієї країни, зокрема йдеться про  1,6 мільйонів померлих і ненароджених дітей.

"Пам’ятаю, приїжджали люди на «буксирах», заходили в хату, шукали скрізь зерно, все перерили «штриками». У скрині одна із жінок, яка була в цій бригаді і також шукала зерно, таки побачила захований чувал з зерном, але зробила вигляд, що нічого не знайшла. Так і залишився цей чувал зерна, який був порятунком не тільки для мене, а й для дев’ятьох членів моєї родини. Щоб врятуватися від голоду, їли коржі з меленого сіна та жменьки муки, також пам’ятаю юшку з картоплі та мелених жолудів. Родина намагалася рятувати дітей, а ось мій дід був пухлим з голоду", - розповідає Олійник Марія Федорівна, Ізюмський район Харківської області.

"Наша родина складалася з 6 осіб: батько, мати, я та ще 3 молодших сестри. У 1932 році мені було 9 років. Наша родина жила не багато, але їсти було що. Коли прийшла “Красна мітла” і забрали пшеницю, картоплю і корову, ми почали голодувати. Від голоду померли дві молодші сестри, а потім і батьки. Поховали їх у загальній ямі. Залишилися ми з сестрою у двох. Через деякий час нас забрали до дитячого будинку, - каже Стремоухова Ганна Іванівна, Балаклійський район.

"В сім’ї нас було четверо - батько, мати, сестра і я. Ми були опухлі від голоду, а мама вже й не вставала. І вдень, і вночі ми тільки й думали про їжу. А її нема. Не було кормів, масово гинула й худоба. Дохлих колгоспних коней закопували за селом у могильниках. А по ночах люди розкопували ті могильники, щоб принести додому хоч шмат тієї дохлятини, - згадує Білокінь Кузьма Филимонович, 1923 р.н., уродж. села Юрченкове Чугуївського району Харківської області.

28 листопада 2015 року в Україні вшановують 82-у річницю Голодомору, як факт масштабного геноциду української нації з боку радянської влади.