Суспільство
9 грудня 2015
Сьогодні - день народження Бориса Гринченка
152 роки тому народився український просвітитель, письменник, громадський діяч Борис Гринченко.
news-image

9 грудня  1863 року народився Борис Грінченко, письменник, автор чотиритомного «Словника української мови», який досі є джерелом української лексикографії, член «Просвіти», засновник першого на Наддніпрянщині народного видавницва, нагадує «Є!».

Борис Грінченко народився на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області у дрібнопоміщицької родини, в якій розмовляли російською мовою.

Рано навчившись читати, хлопець виявив нестримний потяг до книжок. Вчився вреальному училищі у Харкові. Тут Грінченко зблизився з народницькими гуртками, вивчав й поширював їхні видання, що стало причиною арешту та кількамісячного ув'язнення.

На цьому його навчання закінчилося: довелося іти заробляти на власний хліб. Якийсь час, працюючи у казематі, Борис жив у сім'ї шевця. Навчившись шити чоботи, на заощаджені копійки від заробітку купував книжки і займався самоосвітою.

У 1874 р. вступив до Харківської реальної школи. Саме тоді, під впливом «Кобзаря», він почав збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та інші фольклорні матеріали.

Склавши при Харківському університеті іспити на звання народного вчителя, Грінченко з 1881 до 1893 р.(за винятком 1886–1887 рр., коли був статистиком у Херсонському губернському земстві) вчителював на Слобожанщині і Катеринославщині. У 1887 році разом з молодою дружиною мешкав на Донбасі в селищі Олексіївка (Катеринославська губ., зараз Луганська обл.) та працював у народній школі Христі Алчевської.

1891 року засновано Братство тарасівців, активним діячем якого невдовзі став Грінченко.

У 1884–1900 працював у Чернігівському земстві, активно співпрацював з місцевою Громадою. Організував у Наддніпрянській Україні видавництво популярних книжок українською мовою.

З 1902 жив і працював у Києві. З 1904 — став одним із лідерів новоствореної Української демократичної партії. Наприкінці 1904 очолив ліву течію УДП, яка утворила Українську радикальну партію, наприкінці 1905 об'єдналася з УДП в Українську демократично-радикальну партію.

За дорученням київської Громади редагував «Словарь української мови» (т.т. 1-4, 1907–1909), з 1906 — працівник газети «Громадська думка» та редактор журналу «Нова Громада».

В 1906–1909 очолював київську «Просвіту».

У 1905 за ініціативи Б. Д. Грінченка та інших була утворена Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) — професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти.

Помер 6 травня 1910 року в Оспедалетто (Італія).

Похований письменник на Байковому кладовищі, біля доньки.  

Читайте також: Ада Роговцева та Іван Драч у мерії презентують книгу спогадів від найстаріших киян