У 1925 році в Радянському Союзі відзначати Різдво та ставити ялинки заборонили. У наступні десять років ялинок взагалі не прикрашали. Але 28 грудня 1935 в газеті «Правда» вийшла стаття першого секретаря обкому партії Павла Постишева під назвою «Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку!». З цього моменту починається ера радянської ялинкової іграшки. «Є!» розкаже вам найцікавіші факти про ялинкові прикраси тих часів.
Ялинка з іграшками 1930-х років.
За технологіями ялинкові прикраси 30-х років не дуже відрізнялися від дореволюційних. Як і колись, іграшки виготовляли вручну. Як і раніше, їх робили з дрезденського картону, вати і скла. А ось сюжети стали іншими: біблійних персонажів замінили червоноармійці, матроси, піонери і колгоспниці в червоних хустинках з серпом у руках. Також у радянських громадян були популярні хатинка на курячих ніжках, рум'яні спортсмени і двірник з мітлою.
Ялинкова кулька на честь 20-річчя Жовтневої революції. Скло. 1937 рік.
По ялинковим прикрасам передвоєнних років можна легко зрозуміти, чим жила країна і ті часи. У 1935 році на екрани вийшов фільм «Цирк» з Любов'ю Орловою в головній ролі. На ялинках відразу ж з'явилися ватні клоуни, акробати і дресировані собачки. У тому ж році відкрилося метро: ялинки стали прикрашати мініатюрними червоними метрополітенівськими кашкетами.
У 1937 році до 20-річчя Жовтневої революції випустили ялинкові скляні кульки із портретами Маркса, Енгельса, Леніна і Сталіна. А в 1938 році випустили серію ватних фігурок на честь експедиції Папаніна на Північний полюс. У ній були: полярник із ведмедем, що встановлює на Північному полюсі червоний прапор, станція «Північний полюс» і ведмідь-лижник. Крім ватних іграшок випустили скляні кульки із зображенням полярної експедицї з собакою у наметі.
Іграшки з вати 1930-1940 роки.
Особливий вид ялинкових іграшок - це бонбоньєрки. Ще їх називали сюрпрізницями. Це були невеликі, гарно оздоблені коробочки, в які ховали солодощі або маленькі подарунки. Бонбоньєрки почали виготовляти ще в XIX столітті з шкаралупи волоського горіха або із сірникових коробок. Їм надавали вигляд будиночків, книг, барабанів. У 30-ті роки їх теж вішали на ялинку. Але оформляли відповідно до радянської ідеології. Була, наприклад, сюрпризниця у вигляді поштової скриньки. Був будиночок з червоним прапором у вигляді районної ради. Після війни бонбоньєрки поступово зникли. Зате стало модно вішати на ялинку шоколадні фігурки у фользі - зайців, ведмедиків, дідів морозів.
Паровоз із тисненого картону. 1930-1940 роки.
Верхівку новорічної ялинки в радянські роки прикрашала червона п'ятикутна зірка, як на кремлівських вежах. Під ялинкою стояв дід мороз, це була данина традиції. У допетровські часи на Русі Діда Мороза уявляли, як діда із сивою бородою, який бігав по полях і стуком викликав тріскучі морози. На Святки його було прийнято зазивати в будинок і годувати кутею, щоб задобрити. Образ же різдвяного діда, який дарує дітям подарунки, з'явився тільки в кінці XIX століття, як наслідування європейського Санта Клаусу. В Росії Дід Мороз в ті часи асоціювався з Миколою Угодником, що є покровителем подорожніх та дітей.
Внучка у Діда Мороза з'явилася тільки в радянські роки. У 1937 році в Колонному залі Будинку Союзів вперше була влаштована дитяча ялинка. Господарем на цьому святі був Дід Мороз. Але йому потрібен був помічник. Спочатку організатори ялинки хотіли призначити таким помічником Сніговика. Але потім згадали про героїню п'єси А.Н. Островського «Снігуронька», про прекрасну біляву дівчину, яку виліпили зі снігу.
Наприкінці 30-х років фігурки Снігуроньок стали ставити під ялинку. Їх виготовляли з вати або пап'є маше. В одному з варіантів Снігуронька була пролетарської дівчинкою в сап'янових чобітках і з червоним прапором.
Снігуронька з вати. 1930-1950-ті роки.
Навіть у тяжкі роки Великої вітчизняної війни люди продовжували наряджати ялинки - в тилу, в госпіталях, в окопах на передовій. І продовжували робити ялинкові іграшки. Їх майстрували з усього, що було під рукою. Брали лампочки, розфарбовували фарбою в різні кольори, малювали вишеньки і квіточки. З відходів мідного дроту крутили метеликів.
У січні 1943 року в Червоній армії були введені погони. І солдати, і офіцери стали майструвати іграшки на ялинку з них. Популярністю також користувалися змонтовані зі скляних намистин і трубочок літачки, а також скляні дирижаблі, автомобілі, картонні гармати, танки і фігурки прикордонників.
Дирижаблі. Скло. 1930-1940 роки.
У 1946 році 1 січня було оголошено вихідним днем. Новий рік став справжнім народним святом. А іграшки - масовими. У 1950-1960 роках, відкрилося відразу декілька фабрик ялинкових іграшок - у Москві, Ленінграді, Клину, Кірові, Києві. З'явилися новинки: іграшки на прищіпках і мініатюрні іграшки для штучних ялинок-маляток.
Ялинкові прикраси в ці роки були найрізноманітніші. У 1950-ті, після виходу фільму «Карнавальна ніч», дуже модними стали скляні годинники, стрілки на яких застигли на «без п'яти дванадцять». За часів Хрущова були популярні фігурки космонавтів і качани кукурудзи. А в 1970-ті - черепашки, будиночки із засніженими дахами, прожектори і кульки під назвою «радіохвилі». Це були кулі з візерунком з кругових ліній. Візерунок наносився фосфорної фарбою, і кульки світилися в темряві.
Скляна кулька-годинник. 1950-1960-ті роки.
У 1960-1980 роках були дуже популярні іграшки, створені за мотивами казок. Вони не були новинкою, бо ще з 1930 року майстри виготовляли прикраси з вати у вигляді героїв російських народних казок або віршів Корнія Чуковського. У ті роки в багатьох будинках на ялинках висіли хатинки на курячих ніжках, кульгаві лапті чи Тараканіще в червоних чоботях. А коли в 1935 році на російську мову були переведені «Казки дядечка Римуса», в хвої оселилися Братик Кролик і Братик Лис.
В епоху розвиненого соціалізму з'явилися цілі казкові набори: «Золотий півник», «Маленький Мук», «Червона шапочка», «Чиполліно». Одну і ту ж казку випускали роками і на різних фабриках. При цьому зовнішність героїв могла змінюватися.
Скляні зайчики. 1960-1970 роки.
У 1970-1980 роки випускалося безліч найрізноманітніших іграшок: дзвіночки, фігурки звірів, джинів, дівчаток в шубках. Випускали дуже цікаві великі кульки з полістиролу з метеликом всередині, що обертався. Кульки продавалися цілий рік, вони були сині, червоні, зелені, фіолетові. Дітям вони здавалися чарівними через метелика, який крутився в середині.
Ялинкові прикраси 1970-1980 років.
До речі, раритетними та цінними вважаються лише ті ялинкові прикраси, які випущені до 1966 року. Усі, які виготовлені пізніше цієї дати не вважаються поки що серед колекціонерів настільки цінними. Їх справжня цінність у дитячих спогадах, які вони навіюють кожному.
Наступного разу ми вам розкажемо, як зробити альтернативну новорічну ялинку.
Нагадаємо, що ми вам вже розповідали про найкумедніші новорічні традиції різних країн.
Автор: Ірина Радченко.
