Як повідомляє видання Slon.ru, документ підтримали 343 депутата, двоє виступили проти і  один утримався, передає «Є!».

Законопроект вносить зміни до закону «Про федеральну службу безпеки». У ньому говориться, що військові ФСБ не мають права застосовувати зброю при скупченні людей крім випадків, коли це робиться для запобігання теракту, «звільнення заручників, відбиття групового збройного нападу на критично важливі і потенційно небезпечні об'єкти чи об'єкти, будівлі, приміщення, споруди органів державної влади».

Крім того, службовцям ФСБ дозволили стріляти по жінкам, неповнолітнім та інвалідам у випадках, «збройного опору, скоєння збройного або групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю громадян або співробітників органів федеральної служби безпеки, або терористичного акту». Проти вагітних, інвалідів та малолітніх в таких випадках також допускається застосування спецзасобів.

У документі регламентовані випадки, в яких військовим ФСБ дозволяється застосовувати зброю. Перераховані такі обставини як затримання підозрюваних у тяжких або особливо тяжких злочинах, які чинять збройний опір, припинення втеч, зупинка транспортних засобів при спробі втекти із загрозою життю громадян.

Військовим ФСБ також відтепер дозволено проникати в чуже житло для «забезпечення громадської безпеки при масових заворушеннях та надзвичайних ситуаціях». Підкреслюється, що у всіх цих випадках службовці не несуть відповідальності за шкоду. Також службовцям дозволили отримувати і знищувати біометричні дані, у тому числі відбитки пальців, у перетинають кордон, за наявності у них «ознак, що вказують на можливість їх схиляння до терористичної діяльності, вербування або залучення іншим способом в терористичну діяльність».

Також службовцям, їх подружжю і неповнолітнім дітям заборонили відкривати вклади за кордоном, а всім співробітникам ФСБ дозволили розміщувати інформацію в інтернеті «в порядку, визначеному керівником федерального органу виконавчої влади в галузі забезпечення безпеки"

Нагадаємо, законопроект був у першому читанні прийнято 15 грудня. Він не стояв на порядку засідання Держдуми 22 грудня, а з проханням розглянути його звернувся заступник голови Комітету з безпеки Ернест Валєєв.