Світ
29 грудня 2015
Що рік вівці нам приніс: топ-10 найгучніших світових подій
От і минає 2015 рік. Для всього світу і особливо для України це був важкий час, сповнений протиріч та протистоянь. І хоча людство не втомлюється вносити все нові корективи в свою історію, цей рік точно ні з чим не переплутати.
news-image

Щоб зрозуміти, які події цьогоріч стали доленосними, наклавши відбиток на все наше життя, «Єдність» пропонує згадати ТОП-10 найвизначніших подій 2015 року.

1.   Конфлікт на Сході України

Війна України з терористичними республіками за два роки не перестала бути менш страшною чи актуальною.

Однак, якщо 2014 запам’ятався світові як рік кривавих сутичок та смертей, то 2015 рік пройшов під знаком важких домовленостей та військово-політичного протистояння.

Шок та нерозуміння суспільством агресії проти нашої держави минув, а разом з тим зникла і сковуюча розгубленість. Українська армія не забула, як воювати і дуже швидко почала покращувати форму та вдосконалюватися. Попри усі помилки та складнощі наші військові зуміли закріпитися на зайнятих територіях, не допустивши просування терористів вглиб України. Це допомогло знівелювати головний військовий козир російських агресорів та домогтися домовленостей на переговорах в «нормандському форматі».

І хоча ніхто не здатен точно спрогнозувати, яким чином розвиватиметься цей конфлікт, факт залишається фактом. Сутички в зоні АТО мають дрібний характер, проводиться обмін полоненими та відведення важких озброєнь. В той же час, згідно досягнутих домовленостей, повернення окупованих міст до складу України можливе лише після відновлення контролю нашої держави над цими територіями та державним кордоном.

 

Фото: Результати нічного обстрілу селища Кримське 15, 16 січня 2015 року/ Роман Бочкала

 

2.   Війна в Сирії

Так і не досягнувши поставлених в Україні цілей, російська військова машина звернула свій погляд у бік Сирії, в якій вже давно бушував громадянський конфлікт. Попрощавшись із ефемерною «новоросією», в Кремлі наприкінці вересня оголосили про початок військової спецоперації у Сирії. Подібна спецоперація мала за мету досягнення одразу кількох цілей. Росіяни прагнули втримати при владі лояльного для них президента Башара Асада, домогтися принаймні часткового зняття економічних санкцій, а також «підкинути дров» у згасаюче після України горнило пропаганди. Втім на практиці досягнуті результати виявились доволі сумнівними.

Росії так і не вдалося повернути довіру світу чи «змити» з себе провину в «українській кризі». Замість цього наша східна сусідка спричинила цілу низку неприємних для себе та Європи наслідків. Башар Асад поки що уникнув військового перевороту, хоча навіть за умови військової підтримки Росії його позиції відверто хиткі. Натомість для світу підігріта Росією війна у Сирії обернулася посиленням тероризму, проблемами ЄС із біженцями, протистоянням росіян із державами на Сході та поглибленням політичної ізоляції.

 

3.   Криза біженців в Європі

У 2015 році проблема біженців вийшла для європейців на передній план. За словами верховного комісара ООН у справах біженців Антоніо Гутьєрреша, цьогоріч в Європу прибуло майже мільйон біженців, а до 2017 року їх кількість зросте до 3 мільйонів. Втім навіть такі цифри дехто називає заниженими, адже лише у жовтні до ЄС пробуло майже стільки біженців, як і за весь попередній рік.

Більше половини із них є вихідцями із Сирії, які покинули батьківщину після посилення військової присутності Росії та активізації бойових дій. Решта приїхала із інших східних країн, зокрема Іраку.

До Європи ці біженці, як правило, намагаються дістатися через Егейське море, сильні течії якого роблять подібну подорож смертельно небезпечною.

В той же час низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Чехія категорично відмовилися розміщувати у себе біженців та виступили із різкою критикою міграційної політики ЄС. На думку цих країн, серед біженців чимало дорослих чоловіків, які тікають до Європи замість того, щоб захищати свою країну. Крім того, біженцям дорікають у тому, що вони відмовляються інтегруватися у суспільство та зумовлюють соціальні, економічні та криміногенні проблеми в країнах, що їх прихистили.

Фото: У середу, 2 вересня, фотограф турецького інформагентства Dogan відобразила тіло трирічного хлопчика на березі біля міста Бодрум/АР

 

4.  «Ісламська держава»

У цьому році про себе заявила іще одна фігура Сирійської війни, терористичне угрупування під назвою «Ісламська держава», або ІДІЛ.

Дана організація має власну армію, за допомоги якої захопила значну частину територій Іраку та Сирії. 29 червня їх лідери навіть проголосили створення Ісламського халіфату на підконтрольній їм території.

Саме під приводом боротьби із «Ісламською державою» Росія почала військову спецоперацію в Сирії. Втім військова присутність росіян практично не позначилась на позиціях терористів, які продовжують вести активні бойові дії та терористичну діяльність. В той же час російських військових неодноразово звинувачували у тому, що їх авіація здійснює удари до силах опозиції та населеним пунктам, в яких не визнають владу президента Асада. На противагу Кремлю Саудівська Аравія утворила коаліцію із 34 країн заради створення стратегії комплексної боротьби із «Ісламською державою».

Фото: бойовики ІДІЛу

 

5.  Грецька криза

Роками Греція вважалася чи не найслабшою ланкою в економічному ланцюзі об’єднаної Європи. Попри економічну кризу країна зберігала високі соціальні пільги та роздутий держапарат, в той час як її реальний дохід та експорт лише знижувалися. Для того, щоб компенсувати витрати, грецький уряд позичав у Євросоюзу все нові й нові кошти, аж доки у 2015 році кредитори не виставили їм жорсткі умови.

Євросоюз відмовився надавати грекам кошти доти, доки вони не проведуть болісні, але необхідні економічні реформи, «затягнувши паски тугіше». У відповідь грецький прем’єр офіційно заявив, що якщо його країні не дадуть нових коштів, то Греція може вийти із Єврозони. Подібна заява була очевидним блефом, яких холодно сприйняли у ЄС, адже якщо для Євросоюзу вихід цієї країни став би прикрою неприємністю, то для самої Греції цей крок рівнозначний економічному самогубству. Тож, згодом греки таки зголосилися на діалог та реформи. Тим не менш погрози виходу із ЄС серйозно підігріли настрої євроскептиків, що у майбутньому може поставити під сумнів існування об’єднаної Європи.

Фото: з вільних джерел

 

6.  Теракти

На превеликий жаль, рік, що минає, став також одним із найкривавіших у сучасній історії.  На початку року терористи увірвалися до редакції французького сатиричного журналу Charlie Hebdo, застреливши кілька людей через образливі для мусульман карикатури.

13 листопада внаслідок шести скоординованих терористичних атак в Парижі загинуло ще 129 осіб. Відповідальність за ці смерті взяло на себе терористичне угрупування ІДІЛ, назвавши це помстою за боротьбу із ними в Сирії.
31 жовтня бойовики «Ісламської держави» також начебто підірвали російський пасажирський літак А321.

Крім того, у2015 році теракти відбулися у Анкарі, Тунісі та Копенгагені. Деякі терористи опинилися в Європі у якості біженців. Вчинені ними теракти сприяли напруженню у суспільстві, осуду по відношенню до біженців, а також посилення рейтингів ультраправих політиків.

Фото: Напад терористів в Парижі

 

Фото: Найменший пасажир рейсу 9268 - 10-місячна Дарина 

 

7. Обвал цін на нафту

Рекордне зниження вартості нафти можна вважати головною економічною подією 2015 року.

Середня вартість «чорного золота» на кінець року коливається від 36 до 38 доларів за барель, що вважається найнижчим показником за останнє десятиріччя.

Незважаючи на те, що здешевлення нафти часто розглядають як економічний удар Заходу по Росії, зниженням цін на нафту-сирець світ зобов’язаний не Америці, а передусім Саудівської Аравії.

Для того, щоб зберегти та посилити свої позиції на ринку нафтопродуктів, цьогоріч ця країна почала просто рекордний видобуток «чорного золота». Стратегія саудитів має вибити із ринку їх конкурентів, які видобувають нафту високовартісними способами. У той же час, після зняття економічних обмежень на світовий ринок нафти вже у наступному році має повністю вийти ще одна нафтова країна Іран. За даними міжнародного аналітичного агентства Bloomberg, подібне перевищення пропозиції може призвести до того, що ціна нафти впаде до 15 доларів за барель. Така ціна найболючіше вдарить по країнах із сировинною економікою на кшталт Росії чи Венесуели, бюджети яких напряму залежать від продажу нафти-сирця.

 

8.   Російсько-турецьке протистояння

Агресивна та недалекоглядна зовнішня політика Росії, наслідком якої є неефективна військова операція у Сирії, стала причиною ще одного конфлікту. 24 листопада фронтовий російський бомбардувальник Су-24М, який до цього неодноразово порушував повітряний простір Туреччини, був збитий її ВПС. Цей інцидент став першим випадком прямих військових втрат, які Росія понесла від держави-члена НАТО та початком відкритого російсько-турецького протистояння.

Президенти Росії та Туреччини звинуватили один одного у провокаціях, а пізніше і в підтримці терористів ІДІЛ. Російська пропагандистська машина одразу кинулася смакувати новий образ ворога, а уряд «білокам’яної» оголосив про припинення безвізового режиму з Туреччиною та введення проти неї продуктових санкцій. У відповідь на це Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу заявив, що його уряд поводиться як уряд зрілої та досвідченої держави, однак не відчуває ані страху, ані докорів сумління, додавши: «за необхідності Туреччина може окупувати Росію менш ніж за сім днів»... Будучи автократами по своїй суті, ані Путін, ані Ердоган не можуть дозволити собі йти на поступки, щоб не виглядати слабкими в очах своїх підданих. Тому, хоча літак і збили ще восени, конфлікт між Росією та Туреччиною і досі лише набирає обертів.

 

9.   Протести у Балтиморі

Масові заворушення у Балтиморі почалися 25 квітня після того, як 26-річний афроамериканець Фредді Грей помер від травм, отриманих після арешту поліцією.

Мирні мітинги швидко переросли у погроми, мародерство та зіткнення із правоохоронцями. Для наведення порядку в Балтимор були направлені підрозділи Нацгвардії США, а у штаті Мериленд було оголошено надзвичайний стан. Мешканці інших американських міст також вийшли на вулиці, щоб підтримати цей протест.

Темношкіре населення в переважній більшості виступило на боці протистувальників, в той час як решта американців розділилася у думках.

Протести, які охопили цьогоріч США, багато у чому нагадують боротьбу проти расової сегрегації в 50-х роках. Втім таке враження доволі помилкове, оскільки схожі вони лише зовні. Як і тоді, рушійною силою протестів є темношкіре населення Сполучених штатів, однак якщо у 50-х вони боролися за рівні права, то сьогоднішні протести часто називають боротьбою за «особливе ставлення». Такий стан речей розділяє суспільство за етнічною та ідеологічною ознаками та порушує расову проблематику багатонаціональної Америки.

  

10. Вода на Марсі

Рік, що минає, запам’ятався не лише бурхливими політичними подіями. В 2015 році вчені знайшли докази існування води на Марсі. Загадка «Червоної планети» роками не давала спокою астрофізикам, які дискутували над питанням «чи можливе життя на Марсі?». І ось 28 жовтня вчені NASA довели, що на цій планеті вода існує не лише в льодовиках, але й у рідкому стані і знаходиться близько до поверхні.

Подібне відкриття стало справжнім проривом у освоєнні космосу. Позаяк наявність великих запасів води дозволяє у майбутньому розпочати процес терраформації «Червоної планети», розтопити воду та утворити придатну для дихання атмосферу. Така можливість відкриває перед людством перспективу колонізації іншої планети Сонячної системи. Для цього до 2030 у NASA запланували експедицію на Марс та подальше створення там першої позаземної постійної бази для астронавтів.

 

Автор: Євген Ігнатенко