Iнтерв’ю
12 січня 2016
Богдан Андріїв: "Інформація про сепаратизм на Закарпатті - недолугі спроби псевдоактивістів розхитати ситуацію..."
Ексклюзивне інтерв'ю з мером Ужгорода - Богданом Андріївим.
news-image

Ужгород – столиця мальовничого та неповторного Закарпаття. Місто з багатою історією, особливою атмосферою та багатонаціональними традиціями. Той, хто побуває тут хоча б раз, не зможе залишитись байдужим. Сьогодні нам пощастило поспілкуватися з мером цього чудового міста – Богданом Євстафійовичем Андріївим, який люб’язно погодився відповісти «Є!» на кілька запитань.

-          Доброго дня, пане Богдане! Вітаю Вас з новою посадою. Поділіться враженнями, як сприйняли Вашу перемогу мешканці міста. Зрозуміло, що прихильники вітали, а як бути з опонентами? Чи визнали вони свою поразку гідно?

-          Насамперед хочу подякувати за довіру ужгородцям, а також своїй команді за величезну роботу. Так, привітань з перемогою було багато, це, звісно, приємно, але за кожним привітанням я бачу багато очікувань від мене як керівника міста. Це надзвичайно велика відповідальність, і я розумію, що мусимо працювати так, щоб не було соромно дивитися в очі ужгородцям. А опоненти… Ну, вони як розпочали виборчу кампанію надзвичайно брудно, так її і закінчили. Не навчилися ще у нас з гідністю сприймати поразку.

 

-          Ви як очільник Ужгорода близько знайомі з тим, чим живе місто. Ми хотіли би обговорити найбільш актуальні питання. В контексті сумнозвісних подій на Донбасі постає питання міжетнічної напруги. Як Ви вважаєте, як слід вирішувати такі проблеми, щоб не нарощувати конфліктний потенціал?

-          Ужгород  і Закарпаття загалом завжди були, є і, переконаний, будуть, взірцем толерантності, взаємоповаги і прикладом того, як гармонійно можуть жити на одній території представники багатьох національностей. Загальновідомо, що у нашому краї мешкають представники понад ста національностей. І всі вони мають умови для збереження своєї національної ідентичності та задоволення власних культурно-етнічних потреб.  

Приміром, в Ужгороді  працюють школи із угорською, словацькою, російською та польською мовами навчання. Крім того, у нас діє безліч національно-культурних товариств, виходять газети, теле- та радіопередачі мовами нацменшин.

Ми навчилися шанувати традиції і звичаї один одного, тому можемо бути прикладом для інших регіонів нашої багатонаціональної країни.

І якщо Ви задавали питання, бо читали у ЗМІ про так звані прояви сепаратизму, то повірте, що це лише недолугі спроби окремих псевдоактивістів розхитати ситуацію. Упевнений, правоохоронні органи знають цих осіб і тримають ситуацію під контролем. А мешканці Ужгорода та закарпатці загалом знають, що нікому не буде дозволено порушити мир і спокій у нашому краї. Бо ми живемо у злагоді сотні років.

 

-          Про Закарпаття гуділа вся країна у контексті скандалів, пов’язаних із контрабандою. Звичайно ж, із цим явищем потрібно боротися. Проте існує думка, що нею займаються не лише на «високому» рівні – для місцевих жителів це мало не основне джерело доходу. Як ви вважаєте, чи можливо побороти незаконні перевезення товарів через кордон, доки це «частина ментальності»?

-          Проблема "економічної контрабанди" полягає в різниці економічних потенціалів сусідніх країн. Поки різниця в цінах на акцизні товари, продукти харчування буде суттєвою - існуватимуть передумови для такого роду контрабанди. Наведу простий приклад: прикордонні італійці їздять заправлятися в Словенію, бо це вигідно. Інша справа - ввіз на митну територію нашої країни товарів без сплати митних зборів та платежів. Це вже питання корумпованості відповідних контролюючих органів. Тому питання боротьби з контрабандою - дуже комплексне. Тут простих рішень не існує.

 


– У зв’язку з анексією Криму у нашій країні суттєво змінилися напрями туристичних потоків. Закарпаття – один з найбільш перспективних регіонів у цьому плані. Яким чином будете розвивати туристичну галузь, адже люди шукають не лише гарну природу та свіже повітря, але й прагнуть отримати висококласний сервіс?

–        Ужгород  – хоча і найменший з усіх обласних центрів України, однак має багату цікаву і давню історію.  А ще -  унікальне розташування: від Ужгорода до столиць 9 європейських країн ближче, ніж до столиці України – міста Києва. Вулиця Собранецька у місті веде прямо до кордону зі Словаччиною, до угорського кордону – трохи більше 20 кілометрів. Щороку сотні тисяч туристів бодай на день, але відвідують наше місто. Ми просто зобов’язані відродити Ужгород як історичний, науковий, культурний центр і зробити його надзвичайно привабливим туристичним об’єктом. Для цього маємо всі передумови, маємо ряд напрацювань, які будемо втілювати в життя..

 

–  Яким Ви бачите розвиток міста та України загалом? У чому вбачаєте головні напрями з метою покращення життя українців?

–        Своє бачення подальшого розвитку обласного центру Закарпаття я виклав у передвиборчій програмі. Ужгород - багате місто. Необхідно лише чесно і ефективно розпоряджатися нерухомістю, землею і бюджетом міста, провести реформи у комунальній сфері та системі міського господарства, впровадити відкриту систему моніторингу використання бюджетних коштів. У перерахованих кроках немає ніякого «ноу-хау». Це все давно відомі речі. Для їхньої реалізації потрібна лише політична воля першої особи в місті. А вона є. Реалізація ж зазначених кроків дозволить у короткі терміни акумулювати дуже значні кошти та спрямувати їх на розвиток міста.

-          Дякую Вам, Богдане Євстафійовичу, за цікаву бесіду та відповіді на запитання. Бажаю Вам сил, терпіння та мудрості в керівництві містом та маю надію, що наступного разу Ви зможете поділитися з нами ще більш позитивною та цікавою інформацією.

Розмову вела Уляна Лисак