10 лютого 1773 року на Харківщині народився Василь Каразін, засновник Харківського університету, вчений-винахідник, передає «Є!» із посиланням на УІНП.

Він походив з дворянського роду, який мав свій герб з 1627 року. Навчався у приватних пансіонах Кременчука та Харкова. Там захопився творами Григорія Сковороди. Був на військовій службі.  

Згодом оселився у своєму маєтку в селі Кручик, одружився з дівчиною-кріпачкою. Він мріяв виїхати за кордон, щоб «серед просвіченого суспільства… живити свою мораль». Але покинути межі Російської імперії без дозволу царя не міг. Каразін спробував втекти з вагітною дружиною та слугою за кордон, але їх перехопили.    

У 1801 році королем став Олександр І, який запросив Каразіна радником. У цей період він заснував Міністерство просвіти та університет у Харкові (1805). Водночас нажив собі могутніх ворогів, які добилися відставки Каразіна.

Перебуваючи у своєму маєтку в селі він повсякчас скаржиться імператору, дорікає йому і потрапляє під нагляд поліції. Каразіну заборонять жити в столицях, пізніше він потрапить до в’язниці.

Завершиться життя Василя Каразіна 16 листопада 1842 року у Миколаєві.

Василь Каразін - автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Вченим написані праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Він зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.