Україна
8 квітня 2016
Директором заводу «Електротяжмаш» хочуть стати мексиканець, вихідець з Росії, перекладач і харків'янин
Ім'я керівника стратегічного держпідприємства оголосять за два тижні.
news-image

На посаду директора заводу "Електротяжмаш" претенедує п'ятеро осіб. Про це повідомляє видання КиївПравда.

Останнім часом борці з корупцією, експерти, чиновники "нової хвилі" на чолі з екс-міністром економіки Абромавічусом звинувачують у проблемах країни керівництво держкомпаній. Мовляв, їх керівниками призначають людей, які вигідні олігархам, задля збереження корупційних схем часів збіглого президента Януковича.

В кінці лютого Міністерство економічного розвитку оголосило конкурс на посади декількох найважливіших державних компаній. У тому числі на посаду директора харківського заводу "Електротяжмаш". Подивимося на прикладі одного з найбільших підприємств в країні, хто може його очолити.

Зазанчимо, що попереднього директора заводу звільнили зі скандалом. Декілька місяців екс-керівник підприємства Володимир Глушаков, якого звільнив міністр Абромавічус (екс-директора підозрювали в рейдерстві), намагався через суд відновитися на посаді. Але Апеляційний суд Києва ухвалив: звільнений Глушаков був законно.

У конкурсну комісію подали заявки 38 кандидатів, з яких відібрали п'ятьох осіб. Остаточне рішення прийме комітет за призначенням керівників особливо важливих для економіки підприємств. Прізвища п'ятірки кандидатів в офіційному повідомленні на сайті Міністерства економіки не вказані. Проте, за даними надійного джерела, на розгляд комітету висунені: Жан-Андре Барбоза, Ігор Чумаченко, Андрій Захарчук, Назар Ванюшин і Дмитро Костюк.

"Електротяжмаш" - стратегічне підприємство, яке щорічного відраховує до бюджету сотні мільйонів гривен. Конкурсна комісія оцінювала кандидатів за трьома основними критеріями - досвід, компетентність, потенціал. Враховуючи важливість заводу для економіки країни, ми вирішили "прошерстити" біографії кандидатів.

Мексиканець

Барбоза Жан-Андре - мексиканець. За освітою - інженер, навчався у Франції. З 2001 по 2008 рік працював в Єврокомісії, вів переговори з правил угоди СОТ, займався питаннями енергетики. В Україні Барбоза з 2008 року, коли став керуючим директором "Сен-Гобен будівельна продукція Україна", дочірньої компанії одного з найбільших у світі виробників скла, будівельних і високотехнологічних матеріалів міжнародного концерну Saint - Gobain.

З березня 2014 по теперішній час - віце-президент і директор компанії Areva в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії і Румунії. Здавалося б, за фахівця з таким досвідом треба боротися. Але ось чи зможе він працювати в українських реаліях, в прифронтовій області - незрозуміло. Та і для колективу "Електротяжмашу", успішного, прибуткового підприємства, призначення іноземця - це тривалий перехідний період. Чи зможе експат ставити завдання багатотисячному колективу без мовного бар'єру? Чи не стануть перешкодою особливості менталітету?

Чи готова країна до експериментів в такі складні для економіки часи?

Добувач вугілля

Ігор Іванович Чумаченко (на фото у власному Лексусі), уродженець Донецької області. У 2004-2006 роках був директором "Центральної збагачувальної фабрики "Калінінська" - компанії, яка займається видобутком вугілля. У подальшому очолював "Донецьксталь", "Донецький металургійний завод", "ЕкоЕйр" (збір небезпечних відходів). Цікаво, що Ігор Іванович з 2006 по 2007 роки очолював релігійну общину Введенської парафії Донецької Єпархії Української православної церкви.

Видобуток вугілля і виробництво турбогенераторів, гідрогенератора, машин постійного струму - це явно, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Завод "Електротяжмаш" заслуговує керівника, який розбирається в тонкощах продукції підприємства.

Вихідець з Росії

Андрій Леонідович Захарчук - вихідець з Російської Федерації. Відомо, що Андрій Захарчук був директором кримської компанії "Залив Шипинг" (транспортна діяльність), "Суднобудівельного заводу "Залив"" в Криму і представництва виробничо-комерційної компанії "Луганський верстатно-будівельний завод". Андрій Леонідович, безумовно, фахівець високого рівня. Але під час війни на сході країни було б логічніше призначити директором стратегічного підприємства, як би це пафосно не звучало, патріота.У прикордонній області і так вистачає проросійськи-налаштованих людей.

Перекладач

Назар Євгенійович Ванюшин - харків'янин. За першою освітою - перекладач англійської і німецької мов. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна за фахом "міжнародна економіка". З 2008 року по сьогодні працює комерційним директором, членом правління "Харківського плиткового заводу". Член партії "Самопоміч". У жовтні минулого року був обраний депутатом Харківської обласної ради, обіймає посаду секретаря комісії з питань бюджету.

Також Ванюшин - голова правління ПАТ "Микитівський алебастровий комбінат" в Горлівці Донецької області. Виникає логічне питання - чи досить у Назара Євгенійовича при його зайнятості часу на таке велике підприємство, як "Електротяжмаш"? Чи не почне він вести агітацію на робочому місці?

Виконувач обов'язків

Замикає п'ятірку кандидатіввиконувач обов'язків директора заводу "Електротяжмаш" Дмитро Васильович Костюк. Він закінчив Запорізьку державну інженерну академію за фахом "економічна кібернетика" і Києво-могилянську академію за фахом "економічна теорія". Працював у великих енергетичних компаніях, як в українських, так і в міжнародних. Серед них значаться кращі по підготовці управлінців - "Маерск", ДТЭК, "А.Е.З".

З січня 2012 року почав працювати на заводі "Електротяжмаш" - спочатку заступником директора зі стратегії і маркетингу, через рік став першим заступником директора заводу "Електротяжмаш". З 27 серпня 2015 року  виконує обов'язки директора підприємства. Костюк - наймолодший з претендентів. При загальній тенденції до омолоджування кадрів, прогнозувати, що він впорається із стратегічним управлінням промисловим гігантом, важко. Очевидно, цей кандидат повинен розбиратися в тонкощах роботи великого підприємства.

В той же час керівництво заводом зажадає значних зусиль. Адже попередній директор залишив "прекрасний" спадок, з яким доведеться довго розбиратися : відтоки депозитів, кредити у валюті. Окрім цього, фінансово-економічна криза в цілому в країні і в галузі тільки погіршують становище і можуть вплинути на конкурентоздатність "Електротяжмашу" на внутрішньому і зовнішньому ринках. Для виживання в таких умовах потрібні вкрай зважені рішення, і приймати їх повинен компетентний керівник.

При цьому державному підприємству давно пора замислитися над виконанням замовлень для Росії . Поки МЕРТ закликає до переорієнтації на європейський ринок, основним замовником залишається саме країна-агресор: Харків упродовж багатьох років поставляє устаткування на російські залізниці і електростанції.

В цілому, ініціатива щодо проведення відкритого і прозорого конкурсу на вакансію керівника стратегічного підприємства повинна вітатися. Із заявлених 38 кандидатів у фінал вийшли п'ять, мабуть, кожен їз них підходить під високі вимоги уряду. Хтось більшою мірою, хтось - меншою, оскільки досвід і кваліфікація усіх претендентів істотно різняться.

Крім того, остаточне рішення високого начальства може не співпасти з думкою великого трудового колективу. Залишається вірити, що на думку простих людей, яким тут працювати, якимсь чином теж зважатимуть. Про це в документах, які регламентують проведення конкурсу, нічого не сказано.