новини

Ілля Сагайдак: «В системі паркувального простору потрібні кардинальні зміни»

Лише такий підхід розвантажить столицю, впевнений заступник мера Києва.


Крокуючи центром Києва, вже важко не помітити, що площа припаркованих автомобілів нестримно збільшується, відбираючи в пішоходів простір на тротуарах. Про те, яким шляхом піде Київ у вирішенні такої складної задачі, як транспортне розвантаження міста, яке майбутнє очікує на столичні місця для паркування і як розвиватиметься громадський транспорт, «Є!» вирішило поговорити з Іллею Сагайдаком, заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, який також займається транспортними питаннями.


- Нещодавно ви взяли участь у сюжеті програми «Абзац!», присвяченій проблемам паркування в столиці, де під виглядом простого водія виявляли недоліки у сфері паркування. На вашу думку, наскільки вдалим виявився цей експеримент?

- Експеримент був дуже вдалий. Ми реально побачили, наскільки вкоріненою є ця система нелегальних поборів у паркувальному просторі. На жаль, вона працює, як годинник, і для того, щоб її побороти, потрібні кардинальні зміни.


- За 10 років ви змінили багато місць праці. Але досвіду роботи в транспортній сфері у вас не було.

- Це так. Але у мене був досвід роботи з великими інфраструктурними проектами. Розібратися у важливих питаннях мені допомагає команда експертів. Це люди як з міжнародних компаній, так і просто активісти. Зараз готуємо документ про нову транспортну політику. Скажу чесно, небагато чиновників до цього долучається...

- Чому?

- Тому що якби вони були на своєму місці, у нас вже давно був би зручний і комфортний транспорт. Спілкуючись з більшістю чиновників, я бачу відсутність бажання щось змінювати, взагалі щось робити, боротися. Якщо людина сидить 30 років на своєму місці і її влаштовує, що нічого не змінюється, то як би я її не мотивував, навряд чи вона готова в принципі щось робити. Тому ми запросили нових перспективних людей з досвідом роботи в європейських компаніях для розробок транспортних рішень, використовуючи транспортну модель.
Є ще одна ключова проблема. Генплан міста застарілий, недосконалий, в ньому взагалі не має транспортної стратегії, без якої зараз не розвивається жодне місто в Європі. 

- Якими є головні недоліки чинного генерального плану Києва?

- Наприклад, у нас сьогодні найбільш завантажені місця - це мости. Практично всі перевантажені на 150 відсотків, крім одного - Дарницького. Ідея фінансувати будівництво переходу через Дніпро та не інтегрувати його в транспорту мережу – це приклад того, як бюджетні кошти викидаються на вітер. Інший приклад неефективного використання бюджету – це недобудований Подільсько-Воскресенський перехід, який коштує вже в рази дорожче, ніж найвищий і найдовший міст світу. Ми для початку повинні вивчити попит і розмежувати напрямки по пріоритетах, і тільки після цього вкладати кошти. Після Революції Гідності ряд міжнародних інституцій запропонували нам свою допомогу в реалізації важливих проектів для міста. І постало питання, як окремі проекти зможуть змінити глобально ситуацію в місті. Тоді Світовий банк допоміг у створенні транспортної моделі, механізму, який сам проводить розрахунки. Тобто коли вносиш в цю модель певну гіпотезу, він 12 годин вираховує і дає результат, як це змінить ситуацію і як перерозподіляться транспортні потоки. Це унікально! Завдяки таким розрахункам ми будемо фінансувати тільки найбільш необхідні для міста проекти.

- А хтось із чиновників поніс покарання за, як ви кажете, викидання на вітер бюджетних грошей?

- Такі випадки були до Революції Гідності. На жаль, неефективні менеджери, чиновники розплатилися за це лише тим, що їх звільнили. Зараз в команді Віталя Кличка цих людей не залишилось.

- Повертаючись до питання паркування. Як ви пропонуєте боротися з корупцією в цій сфері?

- Дійсно, коли існує ціла корупційна система, то змінити її важко. Тому ми зробили основний акцент на зміну законодавства і пройшли вже комітети ВР (бюджетний і з правоохоронної діяльності) по двох законопроектах щодо паркувальної діяльності, які передбачають заочні штрафи для водіїв, що поставили свої автомобілі в недозволеному місці або не сплатили за паркування.
Також ми взагалі хочемо прибрати з вулиці паркувальників. Біля кожної стоянки з’явиться стенд, де будуть вказані всі форми оплати: або через додаток у мобільному телефоні, або через паркомат.
Також у нас всюди в місті є іBox. Відповідно ми вже провели переговори з цими компаніями, вони згодні «зашити» собі наші додатки.
Таким чином з'являється нова посада - це інспектор, який буде звіряти номер, перевіряти через спеціальну програму, чи пройшла оплата, якщо ні - то на місці він випише штраф і покладе на лобове скло авто. Оплата штрафу в перші 5 днів - знижка 50%.

- Експерти вже давно кажуть, що проблема з паркуванням є наслідком транспортного перевантаження міста. Які нововведення потрібні, на вашу думку, для уникнення транспортного колапсу?

- Ми прийшли з новою концепцією. Раніше місто розвивалося як автомобілецентричне, тобто весь акцент був на автомобілях. У цивілізованих країнах мати автомобіль - це нормально, але їздити на ньому на роботу - це розкіш. Простий приклад: у нас практично половина всіх поїздок на роботу відбувається на власному транспорті. Цей показник у 5 разів перевищує показники в цивілізованих містах, де люди їдуть на роботу на громадському транспорті, а вже ввечері - на власному автомобілі.

- Як ви змусите власника дорогого авто пересісти на громадський транспорт?

- Автомобілісти вміють рахувати гроші. Якщо день паркування в центрі буде коштувати в декілька разів дорожче, ніж 10 гривень, то це буде стимулювати водіїв користуватись громадським транспортом. Задовольнити попит неможливо, але паркінги ми теж плануємо.

- Скільки всього в Києві зараз паркувальних місць?

- У нас триває інвентаризація. Тому можу сказати лише приблизні цифри. Офіційно 6,5 тисяч паркувальних місць. Реально їх 13 тисяч. Також є ще нічні стоянки, яких, за різними підрахунками, близько 20 тисяч. Тобто виходить всього близько 30 тисяч паркувальних місць.

- Яка роль у вашому законопроекті відводиться співпраці паркувальних інспекторів і поліцейських?

- Поліцейські важливі саме зараз. Але у поліції інші пріоритети – в них і так багато своєї роботи. Оскільки проводити евакуацію автомобіля можуть лише поліцейські, то часто виходить так, що ми просимо їх відпрацювати, а їм потрібно їхати на виклик. І паркувальники залишаються ні з чим.

- Коли ж можна чекати глобальної перебудови системи, про яку ви багато говорите? У цьому році чи у наступному?

- Я працюю в цій системі всього близько місяця (з 21 березня - прим.ред.), але розумію, що це - моя відповідальність. Ми максимально прискорюємо процес. Наші законопроекти (№3584 і №3585 - прим.авт.) вже швидко пройшли комітети. Зараз дуже важливо, щоб ці законопроекти були проголосовані. А це вже залежить від політичної ситуації в країні. Як тільки закон вступає в силу, ми міняємо всю структуру і набираємо нових людей на посади інспекторів.

- У Києві активно популяризується велосипедне пересування. Проте муніципальних місць для паркування велосипедів майже немає…

- Зараз є інвестиційні проекти щодо перехоплюючих велопаркінгів поблизу кінцевих станцій метро. Там будуть місця для велосипедів та магазини. Місту дорого брати на себе такі проекти, тому це будуть інвестиційні проекти. Однак і муніципальні велопаркінги ми також будемо встановлювати.

- Днями Ви оприлюднили свою декларацію про доходи на сайті КМДА за 2015 рік, де вказується, що Вашій дружині належать 29 квартир, вісім будинків і шість земельних ділянок. Ця інформація просто підірвала ЗМІ. Ви стверджуєте, що це майно існувало й 5 років тому. Проте в декларації за 2013 рік воно не вказувалося. Як Ви можете це пояснити?

- Так, ці квартири були і в 2013 році. Цей будинок, де розташовані всі квартири, будувався сім'єю моєї дружини (Ірини Сагайдак, в дівоцтві Івченко – прим.авт.), здається, з 2007 року. А я з нею познайомився в 2012 році. У 2013 було весілля. У даному випадку стосунку до будівництва цього будинку я не мав ніякого.

- Але відповідати на незручні питання доводиться вам...

- Я вважаю, що вчинив правильно. Адже зміни, про які часто говорить влада, потрібно починати з себе. Хоча дружина могла б написати заяву, в якій відмовилася б оприлюднити її частину декларації. І я би показав лише свою частину декларації. І тоді б ніхто не ставив мені таких питань.

- Значно різні суми у ваших деклараціях за 2013 і 2014 роки стали приводом для звинувачень у незаконному збагаченні з боку Центру протидії корупції. Багато хто побачив в цьому зв'язок з вашим призначенням на посаду голови Святошинського району. Як Ви прокоментуєте це?

- Після одруження у 2013 році у нас з дружиною з’явилося спільне майно, спільні гроші. А та інформація, яка з’являлася у ЗМІ, мала свій підтекст. Це політична гра. Найголовніше, що влітку 2015 року, після так званих «розслідувань» у ЗМІ, у мене пройшла перевірка, перевірили і дружину. Декларація пройшла податкову перевірку та всі інші органи. Ми надали всі документи і ніяких порушень не було виявлено.
Прикро, коли хтось вказує в декларації «Запорожець», а їздить на «Мерседесі» - і це ні кого не дивує. А тут коли все чесно показав - починаються проблеми.

- У вашій біографії є цікавий факт - ви народилися на Кубі. Ви могли б розповісти про цей період і про своїх батьків?

- Батько мій був інженером в Науково-дослідному інституті, який займався радіолокацією. А на Кубі була лабораторія тропікалізаціі... Так, там з українців роблять тропічних людей (сміється). Жартую! Там вивчають вплив на обладнання в складних кліматичних умовах, тобто скільки може витримати таке обладнання.
Моя мама - лікар, працювала на Кубі в поліклініці. Я там до 7 років прожив, а в перший клас пішов уже в Києві. Але весь цей час ми приїжджали періодично додому, я навіть ходив тут у дитячий садок.

- Як проходила адаптація до нашої реальності після сонячної Куби?

- Так, після Куби діти тут здавалися мені геть іншими. Кубинці самі по собі відкриті, добрі, сонячні. Через спілкування це передається. А коли приїхали сюди, треба було звикати до іншої пострадянської реальності: діти більш закриті, жорсткіші, суспільство і клімат теж.
А ще яскравий спогад - перші супермаркети. У нас ще такого не було, а на Кубі вони були. І першого разу, коли матусі всі продукти поклали в пакет, вона прийшла додому, випрала його і віднесла назад. На неї там дивилися з таким жахом! Але це була наша реальність ...

- А у вас була спокуса поїхати працювати за кордон?

- Так, у мене були пропозиції поїхати до Європи, коли я працював у «Нестле» (у 2010-2011 рр. працював фінансовим контролером у ТОВ «Нестле Україна» - прим.авт.). Може буде звучати трохи пафосно, але мені дійсно не хотілося залишати своє місто, свою країну, де є батьки, друзі, є свої традиції. Грубо кажучи, саме тут є рідний двір, нехай і не ідеально чистий, але в якому відчуваєш себе набагато краще, ніж в будь-якому європейському місті. Тому й вирішив залишитись, а тепер є змога попрацювати для рідного міста.

Пилипенко Катерина 

Читайте також: У КМДА розглянули кандидатури Резнікова і Сагайдака на посади заступника Кличка

21 квітня 2016, 20:00

До теми