Журналіст та політик Сергій Лещенко народився і виріс у Києві, тому, за його словами "відчув всю велич та історичне значення цього міста", а згодом міг спостерігати, як воно почало змінюватися не на краще… Втім, Сергій знає, яким шляхом має розвиватися столиця… Про це він розповів журналісту Єдність.
Сергію, у якому районі Києва пройшло Ваше дитинство?
| “ |
Я виріс на Подолі. На промисловому Подолі, що біля метро Тараса Шевченка. Я дуже добре пам’ятаю, у нашому дворі була напівзруйнована будівля, яка була осередком життя (посміхається). Завдяки тому, що я зростав на Подолі, я відчув історію Києва, щоденно спостерігаючи за містом, прямуючи з Подолу до школи № 100, що на Андріївському узвозі, на Покровській вулиці. Я з дитинства усвідомив, якою є історична цінність Києва. І згодом спостерігав, як він перетворюється на осередок несмаку, кітчу, хаотичної забудови, як спотворюються історичні будівлі останні 20 років. |
Які місця у Києві Ви любите?
| “ | Хрещатик. Ту частину, що йде від Хрещатика до Золотих воріт і далі цей район. Такий периметр – Хрещатик - бульвар Шевченка – площа Перемоги – і далі до Гоголівської – і повертаючи на Глибочицьку. Те, що раніше було Верхнім містом. |
Якщо б Ви мали можливість запровадити зміни у столиці, якими б вони були?
| “ |
Щоб я змінив у Києві? Громадський транспорт розвинутий жахливо попри все, що робиться. Наприклад, ця історія з метро на Троєщину – це ганьба, на якій наживаються на кожних виборах, просто обманюють людей і ніхто нічого не робить. Знаєте, гарним прикладом щодо того, як має розвиватися місто, може стати Берлін. Тому що Берлін дуже схожий за своїм зовнішнім обліком на Київ. Там також дуже сильно забудована центральна частина міста. В Берлині фактично немає автомобільних пробок, водночас, там величезне населення. Це відбувається через те, що дуже грамотно збудували систему міського руху для автомобілів і, водночас, створили дуже потужний громадський транспорт, яким користуватися зручно, швидко та комфортно. Це те, що можна зробити в Україні – наслідувати берлінський досвід. Крім того, в Берлині створено величезний культурний пласт. Місто стало осередком європейського культурного життя. В Києві таке теж можна зробити. У столиці після Майдану посилився культурний пласт, але не так, як це могло б бути. Думаю, що можна б було створювати культурні осередки навіть на місцях покинутих заводів, бо ми маємо величезні площі, які не використовуються. У Берлині сквотінг дав поштовх для розвитку міської культури. Наразі Берлін є туристичною перлиною Європи, це одне з найбільш відвідуваних міст з величезним туристичним бюджетом при тому, що там немає таких архітектурних шедеврів, як в Парижі або в Лондоні. Водночас, за рахунок сучасної культури Берлін став містом туристичного паломництва. Це сталося не за один день. Це трапляється, коли у місті виникає культурний пласт, який починає розвиватися. Але це відбувається не лише за бажанням людей мистецтва, а за сильної волі міського голови, який через культуру перетворює місто на туристичну перлину. У Києва також є для цього всі передумови. |
Автор: Анжеліка Коломойцева
| Читайте також: | У дитинстві я вірив, що у всіх пам’ятниках Леніну є шматочки Леніна – Сергій Поярков |
