Історики виклали у вільний доступ 380 документів з теми польсько-українських стосунків у 1942-1947 рр, передає «Є!» із посиланням на УІНП.
Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — усе це знайшло відображення в українських джерелах.
Сучасні Західна Україна та Східна Польща — Холмщина, Волинь, Галичина, Надсяння та Лемківщина — території, де під час і після Другої світової війни палахкотіло польсько-українське протистояння. Криваве доміно маловідомої війни між поляками та українцями у 1942–1947 роках розкривають невідомі раніше документи.
Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ в рамках співпраці над електронним сервісом доступу до копій архівних матеріалів “Електронний архів визвольного руху” avr.org.ua публікують колекцію, присвячену польсько-українському протистоянню 1940-х років.
У колекції — 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху.
Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті.
“ | Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними теренами сучасної Східної Польщі та Західної України Особливість цієї війни у війні в тому, що вона була збройним протистояння між не регулярними, а партизанськими формуваннями, активну участь у ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало жодної чітко окресленої політичної орієнтації і користувалося конфліктом як способом розв’язання власних непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які нині можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини,-пояснює історик, автор книги “Друга польсько-українська війна. 1942—1947” Володимир В’ятрович. |
Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році.
“ | Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК, а згодом ще й Надсяння і Лемківщина. Її завершальним акордом стала акція “Вісла” 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони відновленої після війни Польщі, — розповідає дослідник. |
Тема польсько-українського протистояння часів Другої світової війни та у перші повоєнні роки останнім часом набула гострої актуальності та виразного політичного забарвлення.
Натомість історики нагадують: перебіг конфлікту ще не достатньо вивчений науковцями, зокрема, і через те, що доступ до архівів повністю Україна відкрила щойно торік.
Для того, аби розібратися в причинах, перебігові та наслідках взаємного конфлікту український та польський інститути національної пам’яті у 2015 році створили спеціальний форум істориків, засідання якого відбуваються періодично в обох країнах, а фокусом роботи є саме зазначена тема.
Нагадаємо, що у 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій.
Переглянути колекцію можна на сайті Електронного архіву визвольного руху.
Читайте також: | Паралімпійська збірна України з баскетболу стала віце-чемпіоном Європи |