Україна
29 вересня 2016
Україна відзначає 150 років із дня народження Михайла Грушевського
Указом Президента України затверджено план заходів з підготовки та відзначення ювілею видатного українського діяча.
news-image

29 вересня 2016 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського, нагадує «Є!»

Народився Михайло Грушевський в м. Холм (нині м. Хелм, Польща). З часом його родина переїхала на Кавказ, де Михайло навчався у 1-й Тифліській класичній гімназії. У 1890 р. він закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. В університеті М. Грушевський працював під керівництвом Володимира Антоновича.

За успіхи в науковій роботі його залишили на кафедрі для подальшої наукової та педагогічної роботи як професорського стипендіата. У травні 1894 р. він захистив магістерську дисертацію і отримав ступінь магістра. Того ж року М. Грушевського призначили на посаду ординарного професора кафедри всесвітньої історії Львівського університету.

Саме у Львові М. Грушевський розпочав активну науково-організаторську діяльність. Своєю діяльністю М. Грушевський сприяв переходові української науки в Східній Галичині від поодиноких індивідуальних історичних пошуків до організованого, колективного й систематичного вивчення історії України.

Крім того, М. Грушевський був першим, хто звернув увагу на проблему підготовки наукових кадрів. Він створив власну наукову школу, до складу якої входили історики І. Крип’якевич, В. Герасимчук, С. Томашівський, І. Джиджора,М. Кордуба, І. Кревецький, О. Терлецький.

Працюючи у Львові, М. Грушевський написав численні наукові праці та видав томи документів з історії України. Це дало йому підстави опублікувати у 1904 р. в Санкт-Петербурзі статтю «Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства», де він виклав концепцію самостійного історичного розвитку українського народу, окремішного від своїх сусідів як походженням, так і політичним, економічним та культурним життям. Реалізовані ці ідеї були в багатотомному виданні «Історія України-Руси» - найбільшій науковій праці вченого.

Окрім наукової діяльності М. Грушевський активно займався громадсько-політичними справами. Він був одним із засновників Української національно-демократичної партії (1899). Підтримував ідею автономії українських земель у складі Австро-Угорщини.

Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Тут ним було створено Українське наукове товариство (УНТ) і розпочалася праця над «Записками Українського наукового товариства в Києві». У вересні

1907 р. М. Грушевський увійшов до складу позапартійного українського громадського об’єднання – Товариства українських поступовців, яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування.

В ніч з 3 на 4 березня 1917 р. під тиском революційних подій в Росії в Києві утворилася Українська Центральна Рада (УЦР). Період існування та діяльності Центральної Ради став періодом найвищого злету політичної, громадської та державної діяльності М. Грушевського. Він став головним ідеологом української революції, творцем її концепції й разом з УЦР пройшов шлях від вимог обмеженої національно-територіальної автономії до становлення самостійної України.

Центральна Рада діяла протягом 14 місяців. Першим Універсалом було проголошено автономію України в складі Російської федеративної республіки. Згідно з Другим Універсалом Центральна Рада почала розробку закону про автономний устрій України. Третім Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а 22 січня 1918 р. Четвертим Універсалом — повну політичну незалежність та суверенітет української держави.

Під керівництвом М. Грушевського урядом УНР приймалися важливі рішення про державні атрибути, а також здійснювався конституційний процес. Він особисто брав участь в розробці Конституції УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року. Однак цьому документу не судилося бути втіленим, бо того ж самого дня в Києві стався державний переворот на чолі з П. Скоропадським і М. Грушевському довелося перейти на нелегальне становище.

Ліквідація УЦР поклала край державній діяльності М. Грушевського. У підпіллі він здебільшого займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування Української академії наук, однак від пропозиції П. Скоропадського очолити новостворену академію відмовився.

У лютому 1919 р. М. Грушевський переїхав до м. Кам’янець-Подільського, а потім до м. Станіслава (нині м. Івано-Франківськ). У березні того ж року емігрував до Праги, потім до Відню. В еміграції М. Грушевський продовжував свою публіцистичну та наукову діяльність. Крім того, він долучився до створення міжнародної організації – Комітету незалежної України, яка інформувала світову громадськість про політичні цілі українського народу, а також заснував у Празі Український соціологічний інститут.

У грудні 1923 р. М. Грушевського заочно було обрано академіком кафедри історії українського народу Всеукраїнської Академії наук України (ВУАН), а на початку березня 1924 р. за дозволом ЦК КП(б)У вчений повернувся в Україну, де розгорнув активну діяльність в напрямку розбудови радянської історичної науки. Зокрема, він розробив проект Українського історичного інституту та Інституту для досліду пережитків примітивної культури і народної творчості України (1928); прагнув перевести з Праги до Києва Український соціологічний інститут. В цей час історик продовжував працювати над своїми фундаментальними працями – «Історія України-Руси» та «Історія української літератури».

На жаль, з осені 1929 р. почався погром історичних установ, створених М. Грушевським. Одночасно почалася огульна критика історичних та політичних поглядів вченого. 7 березня 1931 р. М. Грушевський переїхав до Москви, а 23 березня його заарештували та звинуватили у керівництві неіснуючою контрреволюційною організацією «Український національний центр». Він визнав себе винним і невдовзі його звільнили з-під арешту. Однак здоров’я М. Грушевського та його моральні сили були підірвані.

У жовтні 1934 р. він поїхав лікуватися до одного з кісловодських санаторіїв. Несподівано вчений захворів і невдовзі після операції помер. Його тіло було перевезене до Києва та поховане на Байковому цвинтарі.

 

Указом Президента України затверджено план заходів з підготовки та відзначення 150-річчя видатного українського діяча. Серед заходів з відзначення 150-річчявід дня народження видатного українця – проведення у вересні 2016 року Днів Михайла Грушевського в Україні; проведення у м. Києві та м. Львові, інших населених пунктах урочистостей за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, науковців, церемонії покладання квітів до пам’ятника М.Грушевському у м. Києві, а також до пам’ятних знаків, установлених на честь видатного українця в інших населених пунктах держави. Також відбудуться конференції, круглі столи, наукові читання, виставки присвячені популяризації наукової, державотворчої та історико-культурної спадщини М.Грушевського.

До 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського канал UA:Перший та Український інститут національної пам’яті створили серію відеороликів, які розповідають про життя видатного історика, державного діяча, літературознавця та письменника.

Серед запланованих заходів:

23 вересня 2016 року на базі Шевченківського національного заповідника у Каневі відбулась Всеукраїнська наукова конференція «Тарас Шевченко і Михайло Грушевський: у пошуках шляху до незалежної України».

22-23 вересня у Холмі (Польща) відбулась наукова конференція «Михайло Грушевський та його Мала Батьківщина – Холмщина у ХІХ - ХХ століттях», в якій взяли участь дослідники з України, Польщі, Росії, Японії та Канади.

Експонуються виставки «Михайло Грушевський у його творах», «Михайло Грушевський: життя і творчість», «Де сонце вперше повило своїм промінням».

Музей Холмської землі підготував виставку «Холм у другій половині ХІХ столліття у світлинах та документах».

Також у Холмі була представлена прем’єра документального фільму «Михайло Грушевський».

28 вересня у Музеї Української революції 1917-1921 років (вул. Володимирська, 57, Київ) відбулося урочисте відкриття робочого місця голови Центральної Ради М.Грушевського. Зібрані автентичні меблі, речі, документи, книги, автографи в будинку Центральної Ради в к. 203.

29 вересня Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (м. Київ) проводить Міжнародну наукову конференцію до 150-річчя від дня народження видатного історика та суспільно-політичного діяча «Творча спадщина Михайла Грушевського: минуле і сьогочасне».

29 вересня Львівський музей Михайла Грушевського проведе низку урочистих заходів:

Круглий стіл «Михайло Грушевський. Історія, яку творив і писав Він».

Презентації:

наукового музейного видання «Листування Михайла, Марії та Катерини Грушевських. Книга друга»;

музейного фільму «14 місць Михайла Грушевського у Львові».

Відкриття виставок на оригінальних матеріалах фондової збірки музею:

«Михайло Грушевський в образотвор-чому мистецтві»;

«Родина Грушевських: нові сторінки життєпису в епістолярії»;

“Михайло Грушевський — вчений, історик, державний муж”

Нагородження авторськими музейними медалями грушевськознавців, дослідників та шанувальників спадщини Великого Всеукраїнця.

Погашення музейних ювілейних марок та карбування музейної монети.

Читайте також: Сьогодні відзначається 75-я річниця трагедії Бабиного Яру