На початку жовтня у Верховній Раді з'явився законопроект №5250 депутатської групи у складі Сергія Лабазюка ("Воля народу"), Олександра Марченка (позафракційний), Романа Мацоли (БПП) і ін. Автори пропонували до початку 2018 р. заборонити в Україні примусову реалізацію житла за борги і нарахування пені, передає «Є!», опирачись на UBR.
Але це був лише початок "антикоммунальної" історії.
Несподівано у ВР з'явився ще один схожий законопроект — №5250-1 "Про встановлення мораторію на виселення, стягнення житла, нарахування пені та інших штрафних санкцій на несплату житлово - комунальних послуг".
Документ, поданий народними депутатами від "Опозиційного блоку" Наталією Королевською та Юрієм Солодом, — явно популістський. Але саме тому у нього є всі шанси конкурувати з попереднім варіантом і навіть бути прийнятим, незважаючи на досить слабкий вага опозиціонерів у Раді. Адже відмова інших фракцій підтримати цей законопроект автоматично дозволить опонентам зарахувати їх до списку зрадників власного народу.
Аргументи, які наводять народні депутати в пояснювальній записці, звучать переконливо: за даними Держстату, в серпні 2016г українці заплатили за ЖКГ 2,9 млрд. грн., а це тільки 74,9% від нарахованої суми.
З початку року заборгованість населення по комуналці зросла на 3,5 млрд. грн. або майже на 40%, досягнувши 12,4 млрд. грн. Середній термін заборгованості становить майже 3 місяці, що підтверджує фінансову неспроможність громадян платити вчасно, вважають нардепи. А з "шокуючим" підвищенням тарифів ситуація тільки погіршиться.
Щоб не посилювати соціальну кризу в країні, народні обранці пропонують наступне:
До 1 січня 2020 р ввести мораторій на стягнення житла за рішенням судових рішень щодо заборгованості по ЖКГ.
На цей же період заборонити нараховувати пеню та інші штрафні санкції за несплату комуналки.
До початку 2020р ввести мораторій на примусове виселення за борги, а також призупинити вже розпочаті процедури стягнення житла.
Але не платити за рахунками три роки пропонується дозволити не всім, а тільки "боржникам з низьким рівнем доходу".
Відповідно до законопроекту, мораторій не поширюється на громадян, середньомісячний сукупний дохід сім'ї яких за попередній рік становив не менше п'ятикратного прожиткового мінімуму.
Тобто, у разі ухвалення документа, сім'я з двох дорослих і дитину до 6 років зможе не платити, скажімо, за січень 2017 р., якщо її офіційні доходи в цьому році не дотягують до 20,64 тис. грн. (прожитковий мінімум на працездатного українця — 1450 грн. (двоє дорослих 2 900грн.), а на дитину до 6 років – 1228 грн., у п'ятикратному розмірі).
Фактично під державні пільги не будуть потрапляти сім'ї, де кожен дорослий приносить в домашній бюджет трохи більше 10 тис. грн. в місяць. Таких чимало, особливо в містах-мільйонниках і столиці. Але коло істотно звужується, якщо мова йде про офіційні зарплати.
Отже, відміна санкцій за несплату комуналки торкнеться більшості українських сімей.
В законопроекті не уточнюється як неплатники стануть повертати величезні борги після скасування мораторію: за яким принципом їх планується реструктуризувати і з якого моменту "включать лічильник", адже пеню обіцяють не нараховувати тільки до початку 2020 р.
Автори не потрудилися також пояснити, за які гроші будуть обслуговувати українців постачальники послуг. І як бути, приміром, з ОСББ, яким на баланс передали українські багатоповерхівки і які за кошти, зібрані з мешканців, тепер повинні замовляти послуги з вивезення сміття, прибирання території та ін.
Навряд чи обслуговуючі компанії будуть співпрацювати з ними "в борг", а отримати кредит спільноти можуть лише на конкретні проекти, скажімо, тепломодернізацію будинку.
