Суспільство
15 травня 2017
169 років тому на Галичині скасували панщину
15 травня 1848 р., згідно з законом австрійського цісаря Фердинанда І від 17 квітня 1848 р., скасували усі селянські повинності у Галичині.
news-image

Як пише Вікіпедія, панщину скасували у рамках селянської реформи 1848 року в Австрії з метою пристосування економіки до потреб капіталістичного розвитку. Зміни здійснили під тиском революційних подій, що охопили також Галичину, Буковину і Закарпаття, та масових селянських рухів, зокрема Галицького селянського повстання 1846 року.

Про це повідомляє «Є!» з посиланням на ZIK.

Згідно з законом австрійського імператора Фердинанда I від 17 квітня 1848 р., у Галичині селянські повинності скасовувалися з дня 15 травня 1848 р. Окремим декретом від 1 липня 1848 р. дію цього закону уряд поширив на Буковину, підтвердивши його законом від 9 серпня 1848 р.

Влітку 1848 року питання про умови звільнення селян обговорювалося в австрійському парламенті. Депутати від селян Галичини і Буковини І.Капущак, Л.Кобилиця разом з іншими депутатами лівого крила рішуче виступили проти виплати викупу поміщикам. Але більшістю голосів парламент ухвалив скасувати повинності селян за викуп (індемнізація). На підставі цієї постанови 7 вересня 1848 видано закон про звільнення селян від особистої залежності від колишніх власників на території всієї Австрії, про надання їм прав громадян держави та права власності на ту землю, якою за панщини вони користувалися на правах спадковості.

Закон передбачав повну компенсацію (індемнізацію) селянами на користь поміщиків 20-кратної вартості всіх річних кріпацьких повинностей. Поміщики одержували за селян великий викуп: у Східній Галичині – 58,9 млн гульденів (145,6 млн тодішніх карбованців), на Буковині – 5,5 млн гульденів (13,9 млн тодішніх карбованців). Головний тягар викупу несло селянство. За законом 7 вересня 1848 р. у власність селянства Східної Галичини та Буковини перейшло менше як половина земельних угідь краю.

Більшість селян залишалася малоземельною і економічно неспроможною, значну частину їх (халупників і комірників) було «звільнено» зовсім без землі. Вони відразу потрапили в економічну залежність до землевласників. У власність поміщиків перейшли майже всі ліси і пасовиська, за користування якими селяни змушені були відробляти або платити (сервітути). 

Читайте також:У Криму хвилиною мовчання вшанують пам’ять жертв депортації кримських татар