Резонанс
7 вересня 2017
Новий Закон про освіту зрівняв українську мову з мовою меньшин - українська письменниця
За словами Лариси Ніцой, новий Закон про освіту "пішов назустріч меншинам, а не українцям".
news-image

Українська письменниця Лариса Ніцой стверджує, що новий Закон про освіту зрівняв українську мову з мовою меншин. Про це вона написала на своїй сторінці у Фейсбуці, передає «Є!»

Зокрема, вона зауважила, що провалилася спроба боротися за допомогою закону із зросійщенням українців у школах.

"Справа в тому, що в Україні меншини в школах мають весь освітній процес мовою меншин, а такого немає ніде у світі, бо це приводить до сепаратизму. Саме наявність таких шкіл призвела в нас до ситуації в Криму і Сході України.

Ми вирішили цю ситуацію поміняти. Для цього взяли Рішення Конституційного суду України, який давно постановив: «Навчання в Україні – державною мовою, мова меншин може вивчатися». Оскільки писався новий закон про освіту, ми хотіли в нього внести саме таке формулювання. «Навчання – українською, мова меншин – може вивчатися».

Як вивчатися? Що це значить? Для цього треба було обговорити, які мовні моделі є в школах інших країн для меншин і запозичити собі прийнятну. Наприклад, як у Польщі, меншини та корінні народи мають три години на тиждень мовою меншини, де вчать мову, культуру і історію меншини. Наприклад, як у країнах Балтії, меншини та корінні народи мають у початкових класах частину предметів державною мовою, а частину предметів мовою меншини, з кожним навчальним роком предметів мовою меншини збільшується – у старших класах переходять на навчання лише державною мовою, бо в технікумах і вишах лише державна мова.

Наприклад, як у Австралії чи Канаді, меншини та корінні народи мають два уроки на день мовою меншини – але за рахунок батьків. Є ще й інша дуже поширена мовна модель у більшості європейських країн, де мова меншин та корінних народів у державних школах зовсім не вивчається – тільки в культурних товариствах", - зазначає письменниця.

За словами Лариси Ніцой, новий Закон про освіту "пішов назустріч меншинам, а не українцям".

"Навчання мовами меншин буде в садках. Навчання мовами меншин буде в школах, у старших класах буде вивчення мови, але те вивчення дуже хитре. Гриневич уже запровадила 5 годин на тиждень мови та літератури меншини (для порівняння - укрліт буде дві години, але не чистої української літератури, а пополам із зарубіжною, фактично 1 година, укрмови – 1 година раз на тиждень). Мова меншин вчитиметься також у вишах і теж за кошт держави. Отже, мова меншин збережена по всій вертикалі освіти.

ЗНО можна складати мовою меншин (теж введення Гриневич). Виживання української мови в освіті покладено на плечі українців. Раніше держава повинна була ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ освіту українською.

То за версією на сторінці ВРУ держава тепер ГАРАНТУЄ освіту українською мовою, тобто, не заперечує проти української, зрівнявши з мовою меншин", - підсумовує письменниця.