14 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про державний бюджет на 2018 рік. А до 10 грудня, як пообіцяв прем'єр-міністр Володимир Гройсман, кошторис буде остаточно затверджений. Причому вже зараз ясно, що держбюджет-2018 будується на чинній податковій базі. Але його дохідна частина порівняно з 2017 роком зросте майже на 14%, що досить-таки відчутно. Відповідно, виникає резонне питання: за рахунок чого саме уряд має намір поповнювати держскарбницю? У цьому питанні розбиралось видання Mind, передає «Є!»
Для МСБ збільшать податки. Вже немає сумнівів, що чи не головне податкове навантаження у 2018 році лежатиме на плечах найманих працівників і підприємців. Справа в тому, що в проекті бюджету закладено підвищення мінімальної зарплати з нинішніх 3200 до 3723 грн і прожиткового мінімуму з 1700 до 1762 грн. А це автоматично призводить до зростання сум податку на доходи фізосіб і єдиного соцвнеску, які нараховуються на заробітну плату найманих працівників. Крім того, більше ЄСВ будуть перераховувати до бюджету і підприємці на єдиному податку: щомісячне мінімальне зобов'язання за соцвнеском для «спрощенців» у 2018 році зросте з 704 до 819 грн.
| “ | «Також збільшаться платежі за єдиним податком першої та другої груп. Так, підприємці першої групи платитимуть 176,2 грн на місяць (10% розміру прожиткового мінімуму), другої групи – 744,66 грн на місяць (20% розміру мінімальної зарплати)», – розповідає Анастасія Зарудко, юрист адвокатського бюро Оксани Кобзар. |
Утім, і платників єдиного податку першої групи зміни теж не оминули. Починаючи з 2018 року вони сплачуватимуть єдиний соцвнесок на таких самих умовах, як і інші підприємці. Хоча у 2017 році перша група платила лише 50% мінімального зобов'язання з ЄСВ, або 352 грн.
Обов'язкове застосування касових апаратів. Ще один «сюрприз» для малого бізнесу депутати підготували у вигляді законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» за №7142, який був зареєстрований в парламенті ще наприкінці вересня. Він передбачає, перш за все, посилення вимог щодо застосування касових апаратів. За задумом розробників цього документа, використовувати РРО будуть змушені практично всі підприємці, починаючи з закладів громадського харчування і закінчуючи інтернет-магазинами.
Також суб'єктам підприємницької діяльності, які користуються касовими апаратами, доведеться зберігати всі підтверджуючі документи щодо походження товару (накладні, товарно-транспортні накладні тощо), що фактично рівнозначно введенню повноцінного бухгалтерського та товарного обліку.
| “ | «Крім того, суб'єкти, які підпали під вимогу обов'язково застосовувати касові апарати, не зможуть оприбуткувати ці товари для перепродажу на підставі документів від осіб – неплатників ПДВ», – попереджає Олександра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу. |
Жорсткий контроль за доходами представників малого бізнесу. Іншими словами, в наявності чергова спроба закрутити «гайки» малому бізнесу. Якщо не шляхом звуження сфери застосування єдиного податку, що активно лобіювала свого часу екс-міністр фінансів Наталія Яресько, то за рахунок посилення контролю за оборотами підприємців.
Правда, член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Оксана Продан обіцяла, що доб'ється зняття цього законопроекту з порядку денного парламенту.
| “ | «Сподіваюся, що підприємці зможуть донести свою позицію до депутатів до винесення цього проекту в зал», – заявила Продан. |
Але, за інформацією Mind, законопроект №7142 може бути проголосований уже в грудні.
Законодавчі проблеми з ПДВ-накладними продовжаться. Утім, середньому бізнесу теж легше жити не стане. Тривають баталії навколо блокування ПДВ-накладних. Мінфін і ДФС не хочуть помічати того, що ця система, яка працює в «штатному» режимі з липня, псує життя не стільки схемникам, скільки сумлінним компаніям. Для вирішення цієї проблеми з ініціативи голови парламентського комітету Ніни Южаніної був зареєстрований законопроект №7115, який передбачає переведення механізму блокування в тестовий режим. Проте до сесійної зали Верховної Ради цей документ так і не дістався.
| “ | «Навіть більше, законопроект досі не затверджений урядом, який намагається вплинути на депутатів і не допустити того, щоб він набрав потрібну кількість голосів», – запевняє віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз. |
Не допомогли зрушити з мертвої точки вирішення цього питання і комітетські слухання, які були проведені 15 листопада. Єдине, до чого змогли домовитися профільний комітет, Міністерство фінансів, ДФС і бізнес, так це до грудня спробувати спільно знайти шляхи вирішення проблеми припинення реєстрації ПДВ-накладних, яка зачіпає реальний сектор економіки.
Міністр фінансів Олександр Данилюк, зокрема, повідомив, що на базі Мінфіну сформована робоча група, куди залучені експерти та представники бізнесу. А для недопущення затягування термінів розгляду документів, що надаються платниками для розблокування податкових накладних, чисельність працівників центрального апарату ДФС збільшена на 150 осіб.
| “ | «Ми розуміли, що будуть проблеми, бо багато чого змінюється. Створено спеціальний департамент у Мінфіні, який разом з ДФС постійно проводить моніторинг роботи системи і оперативно розробляє зміни до переліку критеріїв. Але проблема в тому, що будь-який перегляд критеріїв – це регуляторний акт, внесення поправок в який потребує певного часу», – пояснив Данилюк під час парламентських слухань. |
Активізація роботи з виявлення нових каналів витоку капіталу. Також податківці у 2018 році впритул візьмуться за бізнес, який зловживає торговим структуруванням і оптимізацією оподаткування за допомогою іноземних компаній. Головним чином тих, що знаходяться в так званих податкових гаванях.
Перший крок в цьому напрямку Кабінет міністрів зробив ще в липні, затвердивши постанову №480, що являє собою список організаційно-правових форм бізнесу, найбільш активно використовуваних для структурування торговельних угод. У цьому переліку – 26 держав і територій із зазначенням конкретних ОПФ.
| “ | «В основному це різні види партнерств (LLP, LLC, LP, SP тощо), угоди з якими тепер визнаються контрольованими», – пояснює Наталя Ульянова, партнер ЮК ICF Legal Service. |
Як повідомили Mind у ДФС, список організаційно-правових форм у міру виявлення нових каналів витоку капіталу з України регулярно доповнюватиметься.
Другий перелік, що включає безпосередньо низькоподаткові юрисдикції, має набрати сили з 1 січня 2018 року. Це буде оновлений чорний список з 65 держав і територій, який на сьогодні закріплений розпорядженням Кабміну №977-р. Його хочуть доповнити ще двома десятками юрисдикцій, що їх використовують українські компанії для ухилення від оподаткування. Причому чорний список Мінфін і ДФС теж мають намір переглядати раз на рік і включати в нього нові держави і території, якщо у фіскалів будуть підстави вважати, що вони дозволяють бізнесу мінімізувати сплату податків.
| Читайте також: | Курс валют на 24 листопада |
