Авторизація

Суспільство
12 грудня 2017
Міносвіти запропонувало три моделі навчання для нацменшин
Міністерство освіти і науки, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, розробило три моделі навчання в школах з мовами національних меншин
news-image
Моделі навчання в школах будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії: вразливість мови, мовне середовище та мовна група. Про це інформує «Є!» з посиланням на Тиждень.

Міністерство освіти і науки, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, розробило три моделі навчання в школах з мовами національних меншин для впровадження ст. 7 Закону "Про освіту". Про це повідомляє прес-служба відомства.

"Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії. Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова", - йдеться в повідомленні.

Так, перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з першого до одинадцятого (дванадцятого) класу поряд з українською мовою.

"Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови", - зазначили в МОН.

Друга модель – для національних громад, мова яких належить до мов Євросоюзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати два варіанти.

Перший варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Діти зможуть повністю навчатися рідною мовою в дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З п'ятого класу будуть запроваджуватися предмети українською, їх частка буде збільшуватися до старшої школи.

Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься поступово, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим.

Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. Діти переходитимуть на навчання предметів українською одразу після п'ятого класу, водночас продовжуючи вивчати російську, як одну з дисциплін.

"Міністерство освіти і науки також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета – забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами", - зазначили в прес-службі.

Нагадаємо, 11 грудня Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту". 

Глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що Україна виконає рекомендації Венеціанської комісії щодо реалізації закону про освіту, а положення і документи готуватимуться  в тісному контакті з національними громадами.

Зазначимо, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

Додамо, міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.

Згодом Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.

Як повідомлялося, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо мовної статті українського закону "Про освіту".  Відповідне рішення Асамблеї доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши "мовну статтю" без консультацій з представниками національних меншин.

Читайте також:У Міносвіти оприлюднили висновок Венеційської комісії щодо скандальної статті