Суспільство
21 лютого 2018
Ми добилися зменшення вартості зберігання нафти у три рази та почали повертати нафту в компанію, - Пасішник
Здійснювалося багато спроб з боку нового менеджменту «Укртранснафти» повернути нафту, але всі вони блокувалися Кременчуцьким НПЗ, де зберігалася нафта.
news-image

Після майже трьох років судових суперечок між ПАТ «Укртранснафта» та ПАТ «Укртатнафта» було укладено мирову угоду. Цей спір відбувався щодо вартості зберігання і умов повернення технологічної нафти, повідомляє «Є!».   

Як розповів в інтерв’ю виданню LB.ua перший заступник гендиректора «Укртранснафті» Андрій Пасишник, здійснювалося багато спроб з боку нового менеджменту «Укртранснафти» повернути нафту, але всі вони блокувалися Кременчуцьким НПЗ, де зберігалася нафта. При чому,  з посиланням на різного роду причини, головною з яких було посилання на необхідність виконання рішення РНБОУ і отримання дозволу уряду на повернення нафти.

«Цей біг по колу тривав роками. Зі свого боку, ми системно вибивали аргументи протилежної сторони які унеможливлювали повернення нафти, чітко, на нормативно-законодавчому рівні визначилися з поняттям «технологічної нафти» та товарної нафти, яка не потребує необхідності отримання згоди Кабміну на комерційні операції, разом з аудиторами усунули багаторічну прогалину, якою нафта обліковувалася у складі основних засобів, сприяли відміні рішення РНБОУ і вийшли на фінішну пряму в судах», - розповів Андрій Пасишник.

Він повідомив, що у травні 2016, ПАТ «Укртатнафта» було подано новий позов до ПАТ ««Укртранснафта», про стягнення вартості послуг зберігання до травня 2016 року, в сумі більше 951 млн. грн. Згодом розмір позовних вимог збільшився майже до 2,2 мільярди грн..

Як підкреслив Андрій Пасишник, вартість послуг зі зберігання однієї тони нафти за одну добу «Укртатнафта» встановила 9,60 грн.

У грудні 2016 року судом було призначено судову товарознавчу експертизу щодо ринкової вартості на території України послуг зі зберігання однієї тонни нафти. Тривалість експертизи склала близько року, а її результатом визначено середню вартість зберігання 1 (однієї) тони нафти на території України у розмірі 4,28 грн за оскаржуваний період. Адже пізніше вдалося ще зменшити цю вартість.

«ПАТ «Укртранснафта» категорично не погодилося з такими результатами судової експертизи, натомість, нами було представлено суду чинний Стандарт «Розрахунок тарифів на послуги зі зберігання нафти в резервуарному парку. Методика», згідно з яким, собівартість зберігання 1 тонни нафти на базі резервуарів ПАТ «Укртранснафта» складає 3,08 грн з ПДВ.

Згідно з затвердженою судом угодою, добова вартість зберігання нафти за період з квітня 2014 р. по грудень 2017 р. складає 3,08 грн/т проти 9,6 грн/т, на яких наполягала «Укртатнафта». Таким чином, загальну суму вартості послуг із зберігання нафти в резервуарах Кременчуцького НПЗ зменшено більше ніж в три рази – з 2,2 млрд до близько 700 млн. гривень», - каже топ-менеджер «Укртранснафти».

Крім того, угодою вдалося врегулювати старі борги «Укртатнафти».

«Мирова угода передбачає зарахування зустрічних вимог «Укртранснафти» до «Укртатнафти» на загальну суму 194 млн грн. Серед них: 102 млн грн – заборгованість згідно з договором купівлі-продажу сирої нафти від 22.05.2013 р.; 55 млн грн згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2006 р. за векселями ПАТ «Укртатнафта», переданими нам в якості оплати ще у 1999 році. Загалом, до сплати заводу підлягає сума близько 519 млн грн. Також, важливою умовою мирової угоди, є револьверний метод оплати, тобто виключно після повернення нам нафти і підписання акту – ми платимо кошти, при цьому – пропорційно до обсягу поверненої нафти. Я впевнений, що зацікавленість у вирішенні цього багаторічного спору була з обох сторін. Але, ми добилися зменшення вартості зберігання нафти у три рази, розв’язали ситуацію зі старими боргами, а також почали повертати нафту в компанію», - підкреслив Андрій Пасишник.

Читайте також:Омелян розповів, коли почнуться роботи з будівництва об'їзної бетонної дороги навколо Житомира

Читайте також:Українські політики задекларували 283 компанії в офшорах. Льовочкіна — рекордсмен