Попри це, рішення суду не містить жодних положень щодо відновлення чинності попереднього закону чи інших положень, які б давали рекомендації щодо нормативного регулювання мовної політики після втрати чинності закону Колесніченка-Ківалова.
До того ж, ані Конституція, ані закон про конституційний суд не містять норм, що з моменту визнання закону неконституційним чинним залишається закон, який існував до цього.
| “ | "Це означає, що фактично до моменту ухвалення нового закону про українську, як державну питання мовної політики взагалі ніяким чином не регламентується, крім самої Конституції України, яка визначає, що державною мовою є українська: Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова", - наголосив Княжицький. |
Депутат нагадав, що саме держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на її території.
| “ | "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом", - підсумував Княжицький. |
Довідка:
Закон "Про засади державної мовної політики", який внесли народні депутати Вадим Колесниченко та Сергій Ківалов, був ухвалений, підписаний та набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала цей закон, однак в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.
Відтак закон досі чинний. Закон передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10%.
У лютому 2015 році Конституційний суд України відкрив провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України закону "Про засади державної мовної політики".
| Читайте також: | Рада повинна ухвалити новий закон про мову |
