новини

Українські інженери розробили “Пасіку майбутнього”

Автори унікальної розробки планують збільшити мережу і вивести її на новий рівень

Група українських і польських інженерів розробила справжню «Пасіку майбутнього». Кожен «розумний вулик» обладнаний електронними IoT пристроями, які передають інформацію про життя бджіл бджолярам безпосередньо на смартфон, інформує «Є!», з посиланням на agrarii-razom.com.ua.

«Пасіки Майбутнього», крім України, вже кілька років успішно працюють в Канаді та Польщі. Готується відкриття пасік в США, Ізраїлі та інших країнах Європи. З кожним роком до команди розробників приєднується все більше інженерів, вчених, професійних бджолярів з багатьох країн.

Однак запатентували своє ноу-хау автори ідеї саме в Україні. До того ж проект пройшов відбір на European Bee Awards 2019. 

«Пасіки Майбутнього» дозволять створити в країні абсолютно новий ринок — ринок запилення, ефект від якого оцінюється за різними джерелами від 2 до 4 мільярдів доларів щорічно, — розповідає автор ідеї проекту Ігор Курдін.

 

Варто виїхати за межі України і Східної Європи і поцікавитися там цим питанням: на чому заробляють бджолярі, якщо закупівельна ціна меду ,5-2? Відповідь очевидна - більше 60% доходів в Канаді бджоляр отримує, надаючи послугу запилення. Там ринок послуг запилення працює з 1960-х.

На запилення квітів Дерев мигдалю, що ростуть в Каліфорнії, з'їжджаються більшість бджолярів Америки, які спеціалізуються на запиленні. Більше 70% мигдалевого горіха продукуються саме в Каліфорнії. Це багатомільярдний бізнес.

Залежність дуже проста: 1 хороший вулик на 1 га яблунь в період цвітіння підвищує продуктивність яблунь на 10-20%, а наприклад на лохину потрібно 4 вулика і врожайність підвищується до 30%, і так далі. Багато виробників лохини в Польщі встановлюють вулики виключно для запилення-інакше урожай в рази буде менше. У Польщі ось-ось з'явиться ринок запилення, — зазначив Ігор Курдін.

Там існує і державна підтримка і підтримка польського відділення GreenPeace. Ці організації разом провели аналіз сільськогосподарських угідь Польщі, які використовуються для вирощування плодів, овочів запилюють і ріпаку і встановили який ефект для підвищення продуктивності та економіки Польщі може принести впровадження системи запилення.

Це близько 5-7 млрд злотих щорічно (,5-2 млрд), не рахуючи нових робочих місць. Це новий вид сервісу, який успішно функціонує в сусідній Німеччині. До речі, в Ізраїлі немає вільних угідь, щоб не запилялись. Тематикою запилення в Ізраїлі займається Міністерство меду.

Складаються графіки, плани проведення робіт по запиленню, оптимальна кількість пасік та їх оптимальне місце знаходження розраховується і підтверджується актуальними даними GPS, — додав фахівець.

Ніхто з нашої команди ніколи раніше не мав нічого спільного з бджолами і пасікою, і тепер кожен з нас став бджолярем. Наші діти із задоволенням нам допомагають і знають тепер, що мед береться не з магазину. Власне це і стало головним мотивом нашого проекту — відірвати дітей від смартфонів, перемкнути увагу з допомогою смартфона на природу.

Потім, збираючи інформацію, ми прийшли до висновку, що бджоляр зі смартфоном — це абсолютно нова професія. Зі смартфоном бджільництво буде виглядати по-іншому. Отримуючи дані з вуликів і накопичуючи їх, ми можемо прогнозувати подальший розвиток вулика, пасіки, ефективності запилення , — розповів автор ідеї проекту Ігор Курдін.

Надалі автори унікальної розробки планують збільшити мережу і вивести її на новий рівень 

Це цілком може бути нова соціальна мережа іншого типу. В ній кожен може бачити, що відбувається у колеги на точно такому ж вулику, якщо, звичайно, дозволить ділитися даними так само як ми ділимося нашими фото або враженнями в соціальних мережах. Тут кожен може невідомого бджоляра запитати: як у тебе виходить, що кожен день є приріст по 3-4 кг? Навчи, плиз, дай пораду. Іншим цікаво, що робить Гуру в бджільництві — вони повторюють його дії. Це вже не кажучи про накопичення інформації та формування найкращої моделі поведінки «розумного вулика», а далі — копіювання і передачі цієї поведінки на інші вулики, — додав Ігор Курдін.

 Поки найбільшим бенефіціаром є вчені. Вони можуть провести необхідний експеримент або дослідження одночасно у багатьох країнах світу в однакових умовах (вуликах), але на різних географічних широтах. Це неймовірно прискорює дослідження, винаходи і тестування ліків для бджіл, яких стає в світі все менше. І, власне, це вже використовують канадські вчені!

 
Читайте також: Дощі побили історичний максимум: Закарпаття йде під воду (фото, відео)

1 вересня 2019, 12:20

 

Loading...
Loading...

До теми