Суспільство
15 жовтня 2019
«Мінські угоди» і «Формула Штайнмаєра» - це шанс примирити дві частини країни не через сто років, а зараз, - Олександр Савченко
Олександр Савченко, заступник лідера політичної партії Розумна Сила, висловив свою думку щодо актуальних сьогодні проблем в Україні.
news-image

Кореспонденти «Є!» поспілкувалися з Олександром Савченко, заступником лідера політичної партії Розумна Сила. Ми дізналися думку політика на ряд актуальних питань, які турбують сьогодні українське суспільство.

Яке Ваше ставлення до протестних акцій, які зараз проходять в Україні? Чи підтримуєте Ви їх меседжі і цілі чи ні, і чому?

Особисто моє ставлення до такого роду акцій однозначно негативне і причин на це кілька: по-перше, будь-якого роду акція повинна грунтуватися на вираженні власної позиції, а не трансляції чиїхось хибних або провокаційних закликів. Зараз же людей вкотре використовують як ширму в політичних іграх - а це вже скидається радше на піар-акцію, а не на заклопотаність суспільства про своє майбутнє.

Я говорю в загальному, але розумію, що ви зараз питаєте конкретно про так званий «Штайнмаєр Майдан» і акції «Ні Капітуляції», так ось всі або майже всі протести до кінця не можуть відповісти на питання, в чому полягає ця сама «капітуляція» і чому раптом, вона повинна настати відразу за розведенням військ або виборами на Донбасі.

Так це відбувається тому, що людей (громадян України) традиційно використовують політики в своїх кулуарних іграх протиставляючи один одному, і як наслідок цього насаджуючи ненависть.

Друга причина того, що я щиро хочу припинення збройного конфлікту та розумію, що поняття «капітуляція» в цьому конфлікті є помилковим, неправильним терміном! Неможливо капітулювати самим собі отримуючи під контроль свої ж території назад! Я б використовував більш правильне поняття це, «протверезіння суспільства».

«Мінські угоди» і «Формула Штайнмаєра», це шанс примирити дві частини країни не через сто років, а зараз. Багатьох обурюють пункти угоди, але потрібно розуміти чому вони такі і взагалі чому все так. Можу сказати свою думку, що в такому вигляді це все прописано, в такій послідовності написаний «Мирний план» по причині «недовіри один одному». Страх бути обдуреними є не тільки у нас, умовно кажучи в Києві, а й у іншій частині України, на непідконтрольній їй частині, в Донецьку і в Луганську. Які б ми пункти не вигадували, угода все одно буде компромісно поганою, але по іншому не буде, недовіра ось основна причина цього. Саме «недовіра» і «ненависть» культивувалася в цьому конфлікті довгі п'ять років, тепер доводиться йти на компроміси, а це для деяких болісно - але іншого шляху просто не існує.

Чи бачите Ви, що можливий сценарій майдану 2013-2014 років і чому?

Сценарію, за яким міг би відбутися переворот аналогічний тому що стався в нашій країні в 2014 році - я не бачу. По-перше, немає такої мети у геополітичних гравців таких як Америка при президенті Трампі. Європейські країни, які на той момент мимоволі стали співучасниками обману підписавши неправдиві домовленості в лютому 2014 року вже ніколи не дозволять втягнути себе в такі сценарії обману.

Для перевороту зразка 2013-2014 року потрібно багато чинників таких як загальна інформаційна підтримка покликана на розкол суспільства, величезний антирейтинг діючої влади, особистий антирейтинг президента, бездарність або злочинна зрада силових структур, величезний фінансовий ресурс і основне це змова еліт. Факторів багато, але основні я перерахував, з усього перерахованого на сьогоднішній момент є тільки заряджене громадянське суспільство яке продовжують розколювати і можлива зрада силовиків - цього вкрай мало, хоча теж не мало.

В якому вигляді бачите проведення місцевих виборів в ОРДЛО, які умови повинні бути створені для цього і чи потрібно надати цим територіям особливий статус?

Як би не лякали і не демонізували «вибори в ОРДЛО» я не бачу в цьому абсолютно нічого страшного, та й, загалом, іншого немає. В здоровому демократичному суспільстві крім як легітимність через вибори за умови, що вся країна живе саме по демократичним законам не існує, так чи інакше вибори там повинні пройти за українськими законами і легітимізувати представників з ким влада може розмовляти в майбутньому.

Вибори на території ОРДЛО дадуть можливість почати на законній підставі розмовляти з представниками Донецька і Луганська слухати їх проводити нашу загальну проукраїнську позицію також не тільки по телевізору і на язиці в політиків, а реальну і відчутну, так як це взагалі повинно бути. Саме вибори дадуть механізм реінтеграції регіону в Україну. Більше скажу, без виборів реальні кроки по поверненню регіону в Україну неможливі ні юридично, ні фактично.

Що стосується особливого статусу, тут потрібно говорити і потрібно домовлятися при зустрічі в Нормандському форматі і тільки там може бути результат. Моя думка, цей пункт дуже неоднозначний, але потрібно розуміти причини чому він виник і кому він життєво необхідний. Причин цього кілька, про які я говорив на самому початку, це «недовіра» нам, на непідконтрольних територіях, боязнь «бути обдуреними» ну і третє, це в якійсь мірі юридичні гарантії які закладає Російська федерація для «остудження» тих, хто сьогодні втягує Україну до військових альянсів.

Словом, особливий статус, це складне питання і те питання по якому потрібно розмовляти і домовлятися про компромісний варіант і цей компроміс, я впевнений, можна досягти якщо перестати говорити на вулиці і почати розуміти і зважати на побоювання всіх сторін в цьому питанні. Моя думка, що повністю від цього закону ми не підемо і зняти його з порядку денного не вийде, можливо, можна ввести особливий статус регіону тимчасово, на якийсь фіксований термін і з більш вузьким переліком автономії, але знову ж таки це повинно знімати побоювання всіх учасників переговорного процесу в Нормандські форматі, в будь-якому випадку це повинен бути компроміс, досягнутий філігранною роботою дипломатів, а не мова вулиці.

Все більше говорять про відкриття ринку землі. Чи підтримуєте Ви це чи ні? Якщо так, то в якому вигляді це має бути реалізовано?

Ринок землі в тому вигляді, який обговорюється я не підтримую. Цілі, які ставить перед собою уряд намагаючись відкрити розпродаж українських земель, помилковий або просто дурний. Ринок землі - це питання відносилося не до гострих проблем ще десять років тому, коли наша економіка була значно стабільніша, а держава могла не реагувати на тиск з боку лобістів з інших країн, сьогодні це абсолютно не так і по суті нас змушують віддати останнє, що є в Україні.

Якщо уряд так жадає підрегулювати питання в обороті землі, то може почати з менш небезпечних способів, це почати диктувати вартість оренди землі. Принаймні в цьому менше небезпеки для майбутнього нашої країни. До питання продажу землі я думаю можна буде повернутися тільки тоді коли рівень життя наших громадян буде не менше ніж в Німеччині або Франції, ось тільки тоді влада зможе адекватно думати не піддаючись якомусь тиску із зовні.

Наскільки ефективним Ви вважаєте Володимира Зеленського та Офіс Президента в управлінні країною? Які у них є переваги і провали?

Якщо відкритість президента Зеленського вважати перевагою, то успіх в цьому очевидний. Про ефективність ані президента, ані офісу президента поки говорити не доводиться. Успіх Володимира Олександровича в тому, що на якийсь момент він зміг об'єднати навколо себе країну, умовно кажучи зшити громадянське суспільство, яке виразилося в безпрецедентній підтримці в 73% кандидата Володимира Олександровича Зеленського.

Успіх партії Слуга Народу базується знову ж на тому, що я описав вище, але це теж успіх, який, дав механізм повноти влади. Провал, на мою думку, це як кадрова політика при формуванні списку депутатів Слуги Народу так і особливо при формуванні кабінету міністрів і держслужбовців. Кадровий провал настільки очевидний, що партія Слуга народу в цьому місяці вперше за весь період за незалежними оцінками стала істотно втрачати підтримку в суспільстві.

Втрата близько 10 відсотків це дуже сильний сигнал президенту про те, що така кадрова політика, яку він обрав скоро знищить основне, що є і у президента, і у Верховної Ради, це довіра до проведеного курсу і особисто до президента.

Кабмін Гончарука буде більш ефективним, ніж Кабмін Гройсмана, чи ні? Наскільки Гончарук зможе дати зростання економіці країни і подбати про гідний соціальний рівень для населення?

Про правління Гройсмана я не можу сказати нічого особливо позитивного лише з тієї причини, що при його правлінні наша країна продовжувала бездумно позичати гроші, а люди, що проживають в Україні, масово зубожіли і їхали на заробітки - це є оцінка діяльності Гройсмана.

Про нового прем'єр-міністра Гончарука можу сказати трохи детальніше і конкретніше: я вважаю, що ця людина проходила повз адміністрацію президента випадково і через якусь безглузду помилку потрапила на цю посаду. А якщо говорити серйозно, більш дивного призначення я не пам'ятаю. За той уже тривалий період часу після призначення крім малювання красивих презентацій і катання на самокаті по Кабміну, Гончарук ні в чому життєво важливому для країни, помічений не був.

Думаю, що Гончарук, це ще те помилкове призначення, яке забере до половини рейтингу, який залишився у партії Слуга Народу і міцно поставить під сумнів авторитет Зеленського серед тих хто за нього голосував.

Що бачите гарного або погано у зовнішньополітичному векторі розвитку України? Що хотіли б додати або змінити?

Гарне це те, що з приходом нової влади в особі президента Зеленського в України є шанс багато питань щодо миру і зовнішньої політики почати з нового аркуша, що команда президента і намагається зробити. Вперше за весь час у Зеленського є шанс припинити жити в тих реаліях необхідності кулуарних інтриг в яких жили всі п'ять президентів до нього.

Я б рекомендував владі в особі президента менше оточувати себе дивними функціонерами минулого. Швидше реалізувати питання миру - саме це ключ до подальшого майбутнього. Припинити використовувати риторику Порошенко в питаннях Донбасу і почати виконувати свої передвиборчі обіцянки.

У питанні відносин з МВФ все-таки, як не дивно, раджу іноді згадувати свою роль Голобородько, у нього в цьому питанні, як мені здається, мотиви були більш зрозумілі і більш проукраїнські.

Читайте також:«Опозиційна Платформа - За Життя» вимагає негайної відставки прем'єра з фашистськими поглядами