Суспільство
29 лютого 2020
Українці з окупованих територій опинилися сам на сам із проблемами
Без грошей, рідних і роботи: через два місяці після звільнення експолонені почуваються покинутими державою
news-image

Два місяці після звільнення з полону, сім десятків людей пройшли реабілітацію в лікарнях і санаторіях, але де вони живуть і яким буде їхнє майбутнє? 

Звільнені з полону досі не отримали від держави обіцяну компенсацію в 100 тисяч гривень, пише «Є!»  з посиланням на tsn.ua.           

У гуртожитку в середмісті Києва зараз мешкають 12 звільнених з полону – це ті люди, в яких в Україні взагалі нічого немає і їм нема куди йти. На п’ятому поверсі в кімнаті на п’ятьох мешкає Денис Коваль, "ясинуватський диверсант". У 2015-2016 він підривав колії, військову техніку і машини бойовиків. У полоні провів майже чотири роки.

Я з однією сумкою виїхав із полону. Що в мене з одягу? В чому є, те й є", - каже він.

Денис перебирає своі скромні пожитки, що забрав з донецької колонії. Перші два місяці жив навіть без грошей, лише зараз отримав невелику суму.

Держава – нічого. Червоний Хрест дав по 1300 нам", - розповів колишній полонений. У Дениса досі немає документів – їх роблять, процес затягується. "Ні працювати, нічого. Чекаю, доки документи зроблять", - каже він.

У сусідній із Денисом кімнаті живуть Олена Сорокіна і Алла Ярмишко. Обидві на окупованій території в полон потрапили за статтею "шпигунство". Олена розклеювала в Луганську наліпки, нагадуючи місцевим, що Луганськ – це Україна. Алла з Донецька передавала данні українським спецслужбам. Після полону вони не оговталися досі. 

Олена ходить до психолога, але щоб до нього дістатися, потрібні гроші на проїзд. Із цим допомагають волонтери і друзі, від держави – нічого.

Навіть ті довідки – нам казали: сідайте в тролейбус, беріть довідку, а як може людина поїхати? Мало б міністерство, котре має з нами працювати, відновити всі довідки, документи, паспорти. У цьому недопрацювання велике", - вважає колишня полонена.

Алла досі лікується – після полону організм розслабився і пішли запальні процеси.

Дуже незрозумілі аналізи. Йде запалювальний процес. Якої етимології – незрозуміло", - каже вона. Жінка впевнена, що встане на ноги і сама знайде собі роботу, а потім перевезе сина, що залишився на окупованій території. У столиці жити їм поки немає де. "Хотілося б житла, більше я нічого не чекаю. Виплати хотілося б отримати, бо ми втратили все", - зізнається звільнена з катівень бойовиків жінка.

В Олександра Тимофєєва в окупованому Донецьку залишилась квартира і машина – все майно під "арештом" бойовиків. Разом з дружиною і тещою він нині живе в маленькій гостинці в столиці, яку їм зняв син. Через такі умови Олександр вимушений спати на одному ліжку з мамою дружини. Держава, як і іншим, організувала Олександру лише нетривалу реабілітацію – і все. Але Олександр не скаржиться, а родина готова все починати з нуля.

Нічого, що в нас нічого нема, зате ми є! Це набагато краще і багатше, коли ми з тобою разом, коли ми вільні і здорові", - каже дружина звільненого з полону Світлана Тимофєєва.

Роман Коркішко – перевізник з Луганська, після обміну не став чекати допомоги від держави та самостійно знайшов собі роботу на "Азовсталі", переїхав у Маріуполь і нині живе в хостелі. Його Роману оплачує родина, що досі перебуває в окупованому Луганську. А він чекає, коли держава дасть обіцяні 100 тисяч гривень, щоб зняти повноцінне житло і забрати з окупації дружину і дітей.

Як і будь-яка нормальна людина, два роки родину не бачити – буде людина сумувати чи ні?" - риторично запитує він.

Обіцяні гроші звільненим з полону будуть, і вже скоро.

Ми очікували інформацію від Служби безпеки і Генеральної прокуратури стосовно відкриття-закриття кримінальних проваджень стосовно цих осіб, які звільнилися. Тому там все це зайняло певний час. І наступного тижня вони вже отримають таку допомогу", - переконує міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда.

Читайте також:Олексій Голобуцький: «Росія витрачає на пропаганду суми, співрозмірні з нашими кредитами МВФ»