новини

Олена Шуляк: «програма «Велике будівництво», за моїми підрахунками, зможе забезпечити роботою 150-200 тис осіб»

Ексклюзивне інтерв'ю Олени Шуляк.

Кореспондент інфопростору «Є!» поспілкувався з Оленою Шуляк, народною депутаткою України ІХ скликання від партії "Слуга Народу", заступником голови депутатської фракції партії "Слуга Народу", заступником голови комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудівництва у Верховній Раді.

Ми поставили декілька запитань і ось що саме:

- В новоухваленому бюджеті України 2020 введено багато скорочень соціальної сфери. Україна готується до отримання траншу від МВФ на боротьбу з наслідками пандемії коронавірусу. Чи розглядається якась допомога людям з цього траншу?

- Є прогноз МВФ згідно якого ВВП України в 2020 році скоротиться на 7.7%. Які антикризові методи розглядаються урядом для поліпшення економічних показників країни?

Олена Шуляк надала розгорнуті коментарі на них, які ми пропонуємо до вашої уваги. Далі пряма мова. 

Поворотнім моментом кожної країни є її вибір. Таких виборів протягом історії нації дуже багато, і всі важливі. Та особливу цінність і вагу мають ті, які приймаються в складні часи. Я вивчаю досвід країн, які в нинішній непростий час акумулють свої ресурси на підтримання громадян на економіки своїх країн. Звісно, ми не маємо настільки багато грошей як США чи Ізраїль. Але ми маємо самодостатню країну, яка, впевнена, здатна самостійно подолати кризу. Україна ввійшла у світову економічну кризу на фоні декількох позитивних моментів: 1. У банківському секторі усунуті дисбаланси завдяки виведенню з ринку проблемних банків; 2. Напрямки експорту є більш диверсифікованими, ніж кілька років тому; 3. Низка нових галузей (ІТ) та базових (АПК і торгівля) досить стабільні, а за деякими показниками – показують зростання.

Що вже на сьогодні зробила Верховна Рада та уряд для того, щоб пережити цей час гідно? Мабуть, найперше і найголовніше — це прийняття 30 березня в першому читанні законопроекту №2571-д, який посилює і деталізує процес визначення компенсації екс-власникам банків. А головне — робить можливим отримання від наших міжнародних фінансових партнерів фінансової допомоги у розмірі щонайменше 5,5 мільярдів доларів.

Таким чином, ми гарантували неповернення виведених з ринку банків до колишніх власників, адже згаданий законопроект описує механізм компенсації для них, якщо рішення Національного банку України (НБУ) про визнання банку неплатоспроможним за рішенням суду виявилося неправомірним. Звісно, деякий час ми ще жили в стресі через понад 16 тисяч правок, які законодавчим спамом впали на цю ініціативу. На щастя, 16 квітня Рада проголосувала за законопроект №1043 про боротьбу з поправочним спамом. Насправді ми розпочали боротьбу з таким спамом в перший же день роботи цього парламенту. 29 серпня минулого року, одразу після складання присяги, ми зареєстрували законопроект №1043 Про внесення змін до регламенту Ради щодо протидії зловживанням прав нардепів у ході законодавчої процедури. 9 вересня він уже був розглянутий в першому читанні. Як і годиться, між першим і другим читанням він проходив ретельне, але без зайвого поспіху, доопрацювання в Комітеті Ради з питань регламенту. На той час були важливіші питання, тому він не виносився в зал.

Але зараз ситуація зі спробами заблокувати парламент, паралізувати країну і залишити людей без міжнародної підтримки, змусила нас пришвидшити його ухвалення. Ми не заборонили комусь вносити поправки, чи обмежили їх кількість. Внесення пропозицій і поправок – це право кожного народного депутата. Але інша справа, коли поправки вносяться не для того, щоб допомогти в роботі над законопроектом, а щоб зробити гірше усій країні, якій буде ще важче без міжнародної підтримки. Сьогодні ми говоримо уже не про “поправочний спам”, а про “поправочний тероризм”, коли один депутат захотів взяти в заручники цілу країну, охоплену пандемією небезпечного вірусу. На щастя, ми цього не допустили. Тепер країна отримає допомогу і це убезпечить нас від дефолту.

Між тим, уряд, парламент і президент напрацювали механізми для послаблення податкового навантаження на бізнес та забезпечили певними гарантіями держслужбовців. Окрім цього, ми прийняли антикризові пакети законів, якими передбачені суворі покарання за необґрунтоване підвищення цін і спекуляцію на продажі та перепродажі протиепідемічних та соціально значущих товарів, зняли бар’єри для виробництва дезінфікуючих засобів, звільнили від зайвих податків та обмежень ліків і медичних товарів, необхідних під час епідемії.

Окремо ми подбали про захист ФОП-ів та робітників, які працюють на дому або дистанційно, а також робітників, які вимушено простоюють, скорочуються або працюють неповний робочий день через карантин. А ще переглянули бюджет. Відтак, видатки на оборонну та медичну галузь не скорочуватимуть, натомість зарплати чиновникам уріжуть. З першого разу проект змін до бюджету уряду не знайшов підтримки у депутатів. Та після консультацій, ми проголосували за оновлений проект, в якому в повному обсязі передбачені видатки на оборонну та медичну галузі, збільшене фінансування Пенсійного фонду на 10 мільярдів, та фонду б-би з коронавірусом — 64,67 млрд грн (та багато іншого).

Очевидно, що болючим питанням, яке постане перед нами після закінчення карантину — безробіття. Тому президент запропонував уряду розробити механізм створення робочих місць, аби в Україні залишились заробітчани, які повернулись з-за кордону через пандемію коронавірусу. Серед варіантів працевлаштування — програма «Велике будівництво», яка за моїми підрахунками зможе забезпечити роботою 150-200 тис осіб. Будівельна галузь — ключ до економічного зростання, адже вже показало свою ефективність у багатьох країнах світу.

До прикладу, розвиток транспортної інфраструктури в США, яка нині щороку приносить до їх держбюджету сотні мільярдів доларів і забезпечує сотні тисяч людей роботою, розпочався саме в розпал безпрецедентної економічної кризи під назвою "Велика депресія". Тодішній 32-й американський президент Франклін Рузвельт визначив будівельну сферу одним із локомотивів, який потягне за собою ріст економіки, бо вона не лише залучає інвестиції, які істотно поліпшують економічне становище, а й знижує рівень безробіття. Звісно, акценти робили не лише на цьому, а й на піднятті банківської системи та агросекторі тощо. Але саме на будівництво, гадаю, допоможе й нам.

Тільки вдумайтеся: вийшовши з карантину, в Україні з'являться десятки реконструйованої/побудованої інфраструктури в рамках програми “Велике будівництво” (програма нині фінансується у повному обсязі)! Адже прямо зараз, коли більшість українців знаходяться на самоізоляції (за що їм велика шана), по всім куточкам нашої країни будуються і ремонтуються дороги, закінчуються роботи в довгобудах, створюються з нуля нові об'єкти. Звісно, відбувається все це з дотриманням усіх заходів безпеки працівників в умовах карантину.

Переконана, що спільними зусиллями нам вдасться пережити цю кризу гідно. Водночас, дуже багато чого залежить від людей, це правда. До прикладу, ми надали багато важелів для місцевого самоврядування та бізнесу, аби пом’якшити удар кризи. Інше питання — чи вони їх використають. В будь-якому разі, опускати руки не слід. Весь світ зараз опинився в економічній пастці, і ми не виняток. Це важливий час, щоб багато чого осмислити і зробити висновки. Впевнена, вони будуть правильні.

Нагадаємо, зміни до закону про протидію коронавірусу в Україні набули чинності. Перед тим їх схвалила Верховна Рада та підписав президент.

Також повідомляли, що українські вчені і медики не зупиняються в розробці тест-систем на коронавірус.

Читайте також:Станом на сьогодні є усі економічні передумови для подорожчання хліба на 10-15%

17 квітня 2020, 14:54

 

Loading...

До теми

Авторизація