Втручання у вибори стало наріжним каменем історичних слухань про імпічмент Дональда Трампа. Чи звертався він до іноземного уряду, в даному випадку – до України, із проханням допомогти йому виграти вибори 2020? Утім, поки федеральний уряд бореться за те, щоб захистити наші вибори у листопаді, скільки ж уваги приділялося впливу Росії за кордоном?

Відео перекладене українською та озвучене командою Інфопостору «Є!».

Для тих, хто хоче прочитати, а не дивитись відео, додаємо в текстовому варіанті.

Закадровий голос:

Загальна увага прикута до впливу Росії на вибори 2020 в Америці.І це не така вже й таємниця.

Кейр Сіммонз, NBC, старший міжнародний кореспондент, 2 жовтня 2019:

Чинамагається Росія вплинути на вибори 2020 у Сполучених Штатах, як заявляє Роберт Мюллер?

Володимир Путін, 2 жовтня, 2019:

По секрету скажу: так, ми обов'язково це робитимемо.Це секрет, щоб остаточно вас там розвеселити як слід. Тільки, будь ласка, нікому не кажіть.

Закадровий голос:

Втручання у вибори стало наріжним каменем історичних слухань про імпічмент Дональда Трампа.Чи звертався він до іноземного уряду, в даному випадку – до України, із проханням допомогти йому виграти вибори 2020? Утім, поки федеральний уряд бореться за те, щоб захистити наші вибори у листопаді, скільки ж уваги приділялося впливу Росії за кордоном?

Джейкоб Шапіро, професор політології та закордонних справ, Принстонський університет:

Починаючи з 2018, Росія втрутилась у 38 різних кампаній, спрямованих на 19 різних країн.

Закадровий голос:

Джейк Шапіро – професор Принстонського університету, вивчає іноземний вплив. Він виявив, що Росія намагалася впливати на низку країн.

Джейкоб Шапіро:

Таких країн багато у Східній Європі, але є також низка країн у Латинській Америці та Африці.

Алекса Ліото, NBC:

Що робить країну вразливою до втручання Росії?

Джейкоб Шапіро:

Гадаю, те, що істотно робить їх вразливими до втручання Росії – цевкрай поляризована політична система, деречі, яка робить одна - та чи інша - сторона, викликають обурення іншої сторони. І в Сполучених Штатах, і в європейських країнах це відбувається досить схожим чином.Що вони зробили – то це відшукали й визначили попередні політичні слабкі місця, а тоді почали тиснути на обидві сторони і створювати емоційний контент що розпалює гнів. Вони також намагаютьсяроз’єднати обидві сторони. Мені на думку спадаєправо на зброю у Сполучених Штатах – це надзвичайно емоційне питання для людей по обидва боки барикад. Ця ситуація створює вікно для того, щоб зайшли іноземні країни; і, з одного боку, роз’єднує людей, з іншого – тисне на одну сторону, аби заохочувати виборців… Надзвичайно складно виміряти вплив таких дій будь-якого типу. Якщо я бачу, як ви реагуєте на певний фрагмент соціальних медіа: чи змінюються ваші погляди, чи зацікавлені ви певним чином, бо ви переглянули цей фрагмент соціальних медіа, чи ви обрали відшукати саме такий тип контенту, бо маєте систему поглядів, яку хотіли висловити, читаючи те, що робить вас щасливими і підсилює ваші почуття?

Алекса Ліото:

Чи намагається хтось втручатися у політичні процеси Росії у відповідь?

Джейкоб Шапіро:

Ми цього не спостерігали у своїй роботі. Що ми бачили, то це те, що низка інших країн переймає ці методи. Вони почали робити як Росія. Іран перейняв ці методи, Китай уже давно застосовує їх проти власного населення, а в останні кілька років почав вибірково застосовувати їх і в інших місцях. Також, за нашими спостереженнями, за минулий рікрегіональні органи влади, особливо на Середньому Сході, почали використовувати ці методи у спробах виробити власні державну політику та зовнішньо-політичну позицію щодо інших частин регіону. Тож Іран, Саудівська Аравія та ОАЕ – усі вони проводили ці кампанії. Найбільше у роботі з цим регіоном мене здивувало те, що ми не виявили, що ці методи застосовує більша кількість країн. Адже набір навичок, необхідних у цих кампаніях, - не такий вже й складний.

Закадровий голос:

Хоча сам президент [Трамп] неохоче визнавав втручання Росії у власні вибори.

Дональд Трамп:

2 серпня, 2018: Просто вигадка.

22 вересня 2017: Я називаю це російською вигадкою.

4 жовтня 2019: Російська змова - маячня.

22 вересня 2017: Це все одна велика вигадка.

Закадровий голос:

Держдепартамент та інші урядові агенції визнали це.

Майк Помпео, Держсекретар. Колишній очільник ЦПУ, 20 липня 2017:

Я, як і вся Розвідувальна спільнота [США], впевнений, що росіяни втрутились у ці вибори.

Закадровий голос:

І ми чудово уявляємо, як це втручання виглядало. Але чи використовує Росія за кордоном таку ж тактику, як використала в США?

Журналістка:

Чи адаптовує Росія свою тактику до країни, на яку збирається вплинути?

Сем Бредшоу, дослідниця, проект з обчислювальної пропаганди, Оксфордський університет:

Коли будь-хто, будь-який діяч намагається запустити якусь маніпуляцію в соціальних медіа, ми бачимо, що вони йдуть саме туди, де проводять час інтернет-користувачі.

Закадровий голос:

Сем Бредшоу – дослідниця з Оксфорду, де вона вивчає обчислювальну пропаганду, або, іншими словами, те, як уряди проводять кампанії з дезінформації.

Сем Бредшоу:

Фейсбук був одним із головних майданчиків під час виборів у США, але це не обов'язково становить прецедент для будь-якої з інших країн. Наприклад, в Індії чи Бразилії дезінформація поширюється через Whatsapp, тому що саме там сидить і обговорює політику більшість людей. На виборах 2017 у Великобританії ми спостерігали у Тіндері бота Джеремі Корбіна. Цей бот встановлював контакт із людьми, трохи залицявся, трохи фліртував, а потім агітував за Корбіна. Кожен застосунок може бути використаний для того, щоб просувати політичний меседж.

Закадровий голос:

Ці боти були розроблені агітаторами з Великобританії. Законодавці США задаються питанням, чому технологічним компаніям знадобилося так багато часу, аби визнати та викрити іноземний вплив на своїх платформах.

Диктор новин, 31 жовтня 2017:

Трьох гігантів зі світу технологій допитують сьогодні у Капітолії.

Кріс Кунc, сенатор (Делавер):

Чому Фейсбукові знадобилося 11 місяців, аби надати дані й допомогти нам усвідомити масштаб цієї проблеми?

Закадровий голос:

Технологічні компанії стверджували, що загроза була для них новою областю, й вони були зобов’язані її усунути.

Шон Еджет, головний юрист, Твіттер:

Зловживання нашою платформою для спроб виборчих махінацій, спонсорованих державою – це новий виклик для нас.

Закадровий голос:

Враховуючи швидке наближення виборів 2020, технологічні кампанії працюють над тим, щоб адаптуватися до ризиків. Наприклад, Фейсбук та Інстаграм розробили ініціативу, що дозволяє позначати неправдиву інформацію на обох їхніх платформах. Ґуґл вклав сотні мільйонів доларів у розробку алгоритмів, що виводять у пріоритет контент вищої якості. У Твіттері політична реклама заборонена в принципі. Однак експерти стверджують, що «немає жодної срібної кулі».

Сем Бредшоу:

Навіть самим платформам складно визначити, які з облікових записів – фейкові, а які – справжні.

Закадровий голос:

Дослідники та керівники технологічних компаній – не єдині, хто помітили, що російські тактики поширюються далеко за межі кордонів Америки.

Сем Бредшоу:

Країни визнають, що соціальні медіа можуть певним чином заміщати політичну владу й уплив, і частково – через безмежну природу інтернету.

Закадровий голос:

Тож у той час, як Росія популяризувала цю тактику в США на виборах 2016, експерти стверджують, що це проблема з якою в найближчі роки доведеться мати справу урядам по всьому світу.