Президент США Барак Обама, канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр-міністр Британії Тереза ​​Мей, президент Франції Франсуа Олланд, прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой і прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці домовилися про необхідність залишити в силі санкції щодо Росії. Лідери США і європейських країн погодилися, що санкції триватимуть, поки російська влада не виконає всі свої зобов'язання щодо вирішення конфлікту на Україні, передає «Є!».

Формально все що трапилось – неабияка перемога. Яку псує тільки той прикрий факт, що помітна частина учасників зустрічі – потенційні пенсіонери. Обама втратить владу в січні наступного року, в момент інавгурації Трампа. При чому на політичного спадкоємця" Обами, Трамп, як усім відомо, не надто схожий. Пройти через вибори вже наступного року доведеться і Меркель з Олландом. І якщо у фрау канцлерін є немалі шанси повернутись до свого крісла, то Олланд, рейтинг якого на батьківщині коливається біля позначки у 10 відсотків, стане пенсіонером з ймовірністю, ненабагато нижчою ніж в Обами. Власне, політичні перспективи навіть італійського та іспанського прем’єрів теж непрості, і з усіх учасників засідання міцно силить в кріслі хіба Тереза Мей, але то вже подробиці.

Головне питання, вочевидь, полягає в тому, чи мають якесь значення слова Обами про збереження санкцій в ситуації, коли наступним президентом США стане його послідовний політичний противник. Тим паче, що і його виступ, і все його турне, задумувалось як "терапевтичний візит",  покликаний заспокоїти світову громадськість, здивовану перемогою Трампа.

На перший погляд, судячи з передвиборчої риторики Трампа, підтримані Обамою санкції не протримаються і доби після інавгурації нового президента США. Про необхідність їх відміни Трамп говорив багато і чітко.

Втім, система "стримувань і противаг", на якій базується американська політична система, не дозволить новому президенту реалізувати відміну санкцій надто вже швидко й легко. Хоч його партія і контролює і законодавчий орган, є обґрунтовані причини вважати, що республіканські депутати що в Палаті представників, що в Сенаті мають на це питання міжнародної політики радикально інші погляди, ніж Дональд Трамп. Про це говорить хоч би той факт, що не далі як 22 вересня цього року закон "Про підтримку стабільності і демократії в Україні" був підтриманий в Палаті представників одноголосно – як демократами, так і республіканцями.

Закон, нагадаємо, "фіксує збереження американських санкцій проти РФ до своєчасного, повного і доведеного виконання нею Мінських домовленостей". А також прямо забороняє визнання анексії Криму.

Теоретично, Трамп може спробувати відмінити цей законодавчий акт. Втім, на це піде чимало часу та сил. І прийняття сприятливого для Трампа рішення вимагатиме з його боку якихось достатньо істотних поступок у інших питаннях. Зважаючи на орієнтованість нового президента США на проблеми внутрішньої політики, він навряд чи захоче йти на якісь жертви заради змін у зовнішньополітичних рішеннях виключно для того, щоб зіпсувати життя Україні і покращити – Путіну.

Що, в залишку, дає помітну надію на збереження санкцій з боку США. Як, на жаль, не відміняє великих сумнівів у тому, чи вдасться "залізій канцлерін" та наступнику Олланда (який в кращому випадку буде з голлістського "Союзу за Народний рух") втримати одностайність стосовно санкцій у ЄС. Особливо якщо зважити на той факт, що "рука Держдепу" за президентства Трампа їм у цьому навряд чи допоможе.