Агенти Кремля успішно працюють у наших силових структурах. Таку думку нещодавно висловив колишній голова зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. За словами контррозвідника в Україні успішно працює ціла мережа російських агентів, частина з яких залучена до найвищого військового керівництва.
| “ | «Стара агентура Кремля досі залишилася в парламентському, урядовому корпусі, у силовому блоці, навіть у наших спецслужбах. У кожній галузі — добра третина. При цьому вони, прикриваються патріотичними лозунгами: "Ми — за Україну! Слава героям!", а люди, які з ними працюють, можуть й не знати про мету й плани свого керівництва», – розповів Микола Маломуж в інтерв’ю одному з видань. |
| Читайте також: | В Одесі затримали шпигуна, який працював на ФСБ |
За словами колишнього головного розвідника України, до такого висновку можна дійти, проаналізувавши роботу наших силових структур. Зокрема, на думку Маломужа вітчизняна контррозвідка та структури по боротьбі із тероризмом, диверсіями та екстремізмом працюють на сьогодні вкрай неефективно. При тому, що за його даними українські спецслужби володіють інформацією про всіх основних резидентів в посольстві Росії, але не робить з цього приводу абсолютно нічого.
«В Україні десятки терактів. Чому ці вибухи не зупиняють? Чому не впроваджують власну агентуру в проросійське середовище, аби слідкувати й зірвати теракт на стадії підготовки? Мабуть тому, що ця паніка комусь на руку», – зазначає Микола Маломуж.
Підозри колишнього глави Розвідувального відомства можна було б сприймати скептично, якби не схожа заява Служби безпеки Швеції, в якій так само повідомляється про засилля російських шпигунів. В оприлюдненому днями щорічному докладі Служби безпеки Швеції, відомій як Säpo прямо сказано, що до третини всіх дипломатичних працівників Росії у Швеції прибули з метою шпигунства. За словами головного аналітика відділу контррозвідки Säpo Вільгельма Унґе сучасні кремлівські шпигуни представляють навіть серйознішу небезпеку, аніж їх колеги в часи «Холодної війни».
«Усі російські агенти належать або до військової розвідки – Головного розвідувального управління (ГРУ) , або ж до цивільної Федеральної служби безпеки (ФСБ). Вони високоосвічені, мотивовані і часто набагато молодші, аніж це було за радянських часів. Минулого року нам вдалось попередити кілька спроб Росії вкрасти у Швеції військові технології для своїх Збройних сил. Утім чи були ще якісь спроби, які увінчалися успіхом, нам наразі невідомо», – доповів Вільгельм Унґе.
| Читайте також: | Третина працівників російських дипустанов у Швеції є шпигунами – шведська розвідка |
Зрештою, тема «агентів кремля» не те, що не нова, а й навпаки встигла стати мало не страшилкою, яку більшість людей вже не сприймає серйозно. В той же час над питанням, чому українська армія примудряється здавати військові позиції, перевершуючи супротивника чисельністю ламали голову різні військові та аналітики починаючи від Дмитра Тимчука і закінчуючи Семеном Семенченко.
Всі вони в тій або іншій мірі зазначали, що вороги заздалегідь знають про секретні плани українських військ, а накази командування надто часто призводять до катастрофічних втрат та «котлів». З огляду на розгалужену мережу російських спецслужб по усьому світу, версія про засилля кремлівської агентури в силових відомствах країни із якою йде війна, стає не такою вже й неправдоподібною. Особливо, якщо згадати особистий досвід у шпигунстві Володимира Путіна, відомого у часи КДБ під малогероїчним прізвиськом – «моль».
Зрозуміло, що вирахувати ворожих агентів в усі часи було складно, а щоб протидіяти їм – потрібні зусилля цілих відомств. Адже для того, аби бути ефективним агентом ФСБ зовсім необов’язково розмахувати російським триколором на вулиці. Достатньо проникнути у силові структури, і зсередини розвалювати сили інших країн.
Євген Ігнатенко
