Тема Донбасу  сьогодні є найактуальнішою і в політичному, і в соціальному, і в історичному сенсах. Саме тому поява  ґрунтовного дослідження польської вченої, історика Марти Студенної-Скрукви про своєрідність Донбасу, історичні, соціальні, культурні особливості регіону, спроба визначити його ідентичність є знаковою і доволі вчасною.

Про актуальність роботи говорив на початку презентації  Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, видавництва, завдяки якому й побачив світ український переклад книжки. 

На презентації, на жаль, не було авторки, проте дискусія була живою й цікавою. Організатори запросили людей, без яких поява книги на українських теренах була б неможливою: перекладача з польської, поета і публіциста Андрія Бондаря  та  наукового і літературного редактора перекладу,  доктора філософських наук  Вахтанґа Кебуладзе.

Також схвально відгукнулись про книгу українські історики Леся Гасиджак і Андрій Портнов.  Останній спілкувався з аудиторією через скайп-зв’язок з Берліну. Він наголосив, що тема роботи безумовно цікава і водночас провокативна. Бо стільки за останній час було спекуляцій щодо донбаського характеру, на який постійно намагаються перекласти відповідальність за сучасні трагічні події.

Після презентації  нам вдалося поспілкуватись з її організатором,  координатором проекта "Донбаські студії"  Катериною Яковленко.

-          Як виникла ідея «Донбаських студій»?

Після того, як територія ІЗОЛЯЦІЇ в Донецьку влітку була захоплена бойовиками, ми переїхали до Києва.  А в серпні 2014 року й виник цей проект. Ідеєю була популяризація і поширення якісних наукових досліджень про Донбас, яких дуже обмаль, на жаль. Також ми збираємо бібліотеку і медіатеку про Донбас.  Логічно, що саме культурний фонд з Донецька став ініціатором такого проекту.

-          Чи допомагаєте ви своїм землякам тут, в Києві?

Так, звичайно! Проводимо зустрічі з переселенцями, психологічні майстерні, допомагаємо їм пристосуватись до нового середовища. ІЗОЛЯЦІЯ гуртує людей.  Усе, що може розповісти про їх дім – книги, аудіо- і відеозаписи – вони передають нам, і  це роблять не для галочки, а для історії.

-          Які у вас плани на майбутнє?

Уже скоро ми маємо запустити сайт, де буде форма зворотнього зв’язку і кожен науковець зможе скористатись нашою допомогою. Також там буде докладна інформація про наші проекти, будуть викладені цікаві матеріали.  Я не думаю, що наш проект - короткострокова перспектива, навпаки, в нього великий потенціал. З тих відгуків, які я отримую від аудиторії, наша справа важлива, вона допомагає зрозуміти регіон, познайомитись із людьми та зробити щось корисне...

Матеріал підготувала

Катерина Пилипенко

На фото: Андрій Бондар і Вахтанґ Кебуладзе;  Катерина Яковленко