Економічною новиною №1 останніх днів стало зняття санкцій з Ірану, та вихід цієї нафтової держави на світову енергетичну арену. Доки, росіяни намагаються хоч якось зберегти обличчя, експерти в один голос констатують, що прилив дешевої іранської нафти призведе до ще більшого обвалу цін на енергоносії.
Знецінене «золото»
Поки що іранська нафта ще не потрапила на ринок. Але, одна лише новина про успішне завершення переговорів знизила світові ціни на нафту марки Brent на 4,57% - до $ 54,60 за барель. На думку директора департаменту енергетики Міжнародного центру перспективних досліджень Наталії Слободян, повноцінне повернення Ірану на енергетичний ринок може знизити ціни до 20 доларів за барель. В свою чергу, це означатиме для Росії втрати – до 75% своїх нафтодоларів.
| “ | Якщо після повернення Ірану на енергетичний ринок ціна на нафту знизиться до 40 дол. за барель, надходження до федерального бюджету Росії від енергоресурсів скоротиться на 60%. Однак американські аналітики прогнозують, що ціна може впасти до 20 дол. за барель. За таких умов Москва недоотримає в бюджет близько 75% нафтодоларів, - заявила експерт в одному зі своїх інтерв’ю . |
Окрім того, до зняття санкцій з Ірану Саудівська Аравія ще у березні збільшила видобуток до 10,3 млн. барелів на добу, досягши історичного максимуму. Разом із Катаром, а також низкою інших арабських країн, експортери перенаситили ринок дешевою нафтою, боляче вдаривши по економіці Росії. Втім, найцікавіше в цій ситуації те, що нескінченні дірки у бюджеті РФ змушують росіян, так само збільшувати видобуток нафти, що ще більше сприяє падінню попиту й вартості «чорного золота».
Згідно офіційних даних середньодобовий видобуток російської нафти, в минулому місяці досяг 10705000 барелів, що стало новим рекордом з часів СРСР. В той же час, у кремлі переконують, що всі ці негаразди – тимчасові, а в активі Росії начебто ще залишився газ. Однак, проблема для Росії полягає в тому, що із продажем «блакитного палива» справи в неї йдуть навіть гірше.
Іржавий вентиль
За останні два місяці російський газовий монополіст «Газпром» втратив більше 70% прибутків. Як повідомляє Федеральна митна служба Росії, падіння прибутків державної компанії сягнули 7,4 мільярди доларів.
| “ | «Експорт газу скоротився з 37,4 мільярда кубів в січні-лютому 2014 року, до 27,5 мільярдів у нинішньому році. Крім того, із січня минулого року середня ціна на газ впала з 334 доларів за тисячу кубів до 269», – зазначили у відомстві. |
Такі колосальні збитки на рівні 7 мільярдів 400 мільйонів доларів зумовлені економічним та політичним тиском Заходу на російського агресора, а також масштабною та послідовною відмовою від російських енергоносіїв. Подібна політика призвела до того, що «Газпром» починає звертати свою присутність в Європі. Так 6 квітня російський газовий монополіст виставив на продаж свою частку акцій німецької газорозподільної компанії Verbundnetz Gas.
Дана компанія, без перебільшення мала велике значення для кремля, адже давала можливість постачати російський газ не лише до Німеччини, але й до Австрії, Італії, Чехії, Словаччини та Польщі. Утім, з огляду на політичну ситуацію росіянам нічого не залишається окрім, як і надалі згортати свою присутність в Європі. Адже, як ще у 2014 році зізнався Олексій Міллер: «після рішення про зупинку "Південного потоку"- почався кінець російської роботи на європейському ринку».
Що ж, будучи фанатом східних єдиноборств, Володимир Путін мав би оцінити принцип, за яким його правлінню наносять удар за ударом. Адже, головне кредо подібних бойових мистецтв полягає у тому, щоб використати силу противника проти нього самого.
Закономірно, що справжня сила сучасної Росії не в її архаїчній за стандартами НАТО армії і навіть не іржавих ядерних бойоголовках, які давно вичерпали технічні терміни експлуатації і невідомо чи взагалі злетять. Головною і єдиною силою росіян завжди залишався експорт енергоносіїв, на якому тримається більше 50% російського бюджету. Саме цей ресурс був перетворений кремлем на політичну зброю, і саме його нині використовують на Заході для того, що поховати режим Володимира Путіна.
Євген Ігнатенко
