Україна
8 вересня 2015
Київські вулиці: історія перейменування
На 24-ому році незалежності ще багато київських вулиць носять імена організаторів радянських репресій.
news-image

У Києві перейменуванню наразі підлягають близько 110 вулиць, передає «Єдність».

В часи СРСР всіляко намагалися залишити в пам'яті народу псевдо-героїв радянського пантеону, як реальних, так і штучно створених. На честь кого називались вулиці української столиці? Якщо не брати до уваги персонажів з вигаданими біографіями, таких як Матросов, Космодемянська, Стаханов, Корчагін, Чапаєв, Павлік Морозов та інші. Візьмемо реальних людей.

Вулиця імені Григорія Котовського. Радянський політичний діяч, авантюрист, грабіжник та розбійник. Зробив кар'єру від кримінального злочинця до члена Союзного, Українського й Молдавського Центрального Виконавчого Комітету СРСР. Брав участь у знищенні українського національного руху, здійснював масові злочини проти цивільного населення.

В 1919 р. – командир кавалерійської бригади, яка вела бої проти частин Армії УНР та денікінців на півдні України. Брав участь у придушенні українського повстанського руху, під час чого широко застосовувався терор проти мирного населення.

Особисто керував розстрілом 359 полонених бійців української армії під містом Базар. Котовці відзначались особливою жорстокістю по відношенню до селян. Багато котовців були у минулому кримінальними злочинцями: грабіжниками, конокрадами, злодіями, врешті як і сам Григорій Котовський.

Вулиця імені Семена Будьонного. Воєначальник СРСР. Учасник збройної інтервенції в Україну 1917-1921 рр. та масових репресій серед військових у 1930– 1940-х рр.

Будьоннівців дуже добре пам'ятали місцеві жителі. Ось тільки згадували їх лихими словами. Так, коли у великому селі Чечеліївці повстали селяни проти "червоного терору" та оголосили створення своєї «республіки» саме будьонівці провели там криваву «зачистку».

"Військам Армії Будьонного довелось 22 жовтня штурмом брати цю «Запорозьку Січ» (с. Чечеліївка). Загородивши рідне село ровами та боронами на дорогах, селяни з вилами атакували будьоннівців. Застосувавши артилерію та кулемети, більшовики розгромили «республіканців» та спалили село. Будьоннівці грабували і тероризували місцеве населення, що призводило до стихійних збройних виступів селян, яких підтримували повстанці петлюрівці або махновці. Так «окремі частини кінноти Будьонного бродили по лінії Катеринослав – Павлоград–Олександрівськ– Лозова і шомполами та розстрілами витискали у селян продподаток".

Про це йдеться в монографії історика Владислава Дутчака "Український національно-визвольний рух на Катеринославщині та Херсонщині 1917-1930 рр.".

Вулиця імені Миколи Щорса. Активний учасник знищення українського національного руху у 1918–1919 рр., його підлеглі жорстоко знущалися над полоненими і творили насильства над мирним населенням зайнятих ними районів, в тому числі над євреями в Україні.

Про це йдеться в дослідженнях українського інституту національної пам'яті. 

На початку 1919 р., після захоплення більшовиками Києва, Щорс був призначений комендантом міста. 

 

На думку значної частини українського суспільства у населених пунктах нашої країни необхідно прибрати символи радянського тоталітаризму.

"Їхнє місце у музеях, як застереження про ціну незалежності, свободи, демократії та історичні уроки для нинішніх та майбутніх поколінь українських громадян.",- зазначають в українському інституті національної пам'яті.

Варто зазначити, що за останні півроку в столиці вже встигли перейменувати з десяток вулиць. Наприклад вулиці імені Воровського повернули історичну назву Бульварно-Кудрявська. Вулицю Чекістів перейменували на честь Кості Гордієнка, кошового отамана Запорізької Січі, а вулицю Димитрова змінили на вулицю Ділову.

Ведеться робота й над перейменуванням інших вулиць, щоб нарешті відновити історичну справедливість.

Читайте також: Криваві радянські постаті, які ховаються за назвами українських вулиць