29 березня 1933-го британський журналіст Ґарет Джонс скликає в Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявляє про катастрофічний голод в Україні, нагадує «Є!» із посиланням на Український інститут національної пам'яті.
Британський журналіст Ґарет Джонс (Gareth Jones, 1905-1935) був одним із перших західних кореспондентів, які з ризиком для себе намагалися своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства голодом мільйонів людей в Україні у 1932-1933 роках.
Доносячи світові правду про влаштований радянським режимом Голодомор в Україні, Ґарет Джонс проявив особливі мужність і чесність. Його публікації спонукали інших західних журналістів звернутися до цієї теми і змусили Кремль виправдовуватися перед світом.
Він тричі побував у Радянському Союзі. Тон перших його публікацій 1930 року доволі нейтральний, відчувається навіть захоплення планами більшовиків. Востаннє побував в СРСР на початку 1933-го. Порушив заборону ОДПУ на в'їзд іноземним журналістам до України.
У березні того року він купує квиток до одного з великих міст, але виходить із потяга на півдорозі й далі подорожує Харківщиною пішки залізничними коліями – разом із селянами, які втечею з рідних місць рятуються від голодної смерті. Їхні розповіді, а також побачене, занотовує до маленьких щоденників.
Джонса затримує ОДПУ й фактично депортує із СРСР.
| “ | Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього. Я бродив кілька днів Україною, і там не було хліба, у дітей боліли животи, всі коні та корови виздихали, й люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваних масштабів,- пише Ґарет Джонс у листі батькам одразу по поверненні з СРСР. |
А 29 березня 1933-го він скликає в Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявляє про катастрофічний голод в Україні.
Прес-реліз передруковують провідні світові видання, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian.
Невдовзі Джонс публікує близько 20 статей у британських, американських і німецьких газетах. Зокрема, в Manchester Guardian, New York Times, New York Evening Post, Daily Express.
| “ | Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач: "У нас немає хліба. Ми помираємо!". "Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду, – пише в одній зі статтей. |
А 8 травня 1933 року в The Manchester Guardian зазначає:
| “ | У кожному селі я отримував однакову інформацію, що багато людей помирають від голоду і що четверта-п’ята частина худоби загинула. Одна часто повторювана фраза із сумною монотонністю лунала у моєму мозку: "Всі – опухлі від голоду", і одне слово вбивалося у мою пам’ять у кожній розмові. Це слово було "голод". Ніколи не забуду пухлі животи дітей у хатах, в яких мені довелося заночувати. |
Розголос, якого набули публікації Джонса, змусили радянське керівництво розпочати проти нього цілу інформаційну війну на сторінках західної преси. Залучили до неї, зокрема, лауреата Пулітцерівської премії Волтера Дюранті, якому 1929-го Йосип Сталін дав ексклюзивне інтерв'ю. Дюранті надрукував кілька замовних матеріалів, де заперечував факт смертності від голоду в радянській Україні. Жонглював фактами, щоб перетворити свідчення Ґарета Джонса на "кашу з напівправд". Тим не менш, той твердо тримався своєї позиції й далі публікував правдиві статті про голод в Україні.
12 серпня 1935 року Ґарет Джонс був убитий за загадкових обставин під час подорожі до Маньчжурії. Те, що в організації його поїздки брали участь, зокрема, троє осіб, причетних до радянських спецслужб, наштовхує на думку, що саме комуністичні каральні органи були винуватцями смерті британського журналіста.
