Суспільство
14 жовтня 2016
Ледве стримують сльози матері загиблих волинян
У центрі Луцька сьогодні людно, адже містяни відзначають цього дня не одне свято: День захисника України та День козацтва.
news-image
Дуже символічно, що ці знаменні дати співпали із Покровом Пресвятої Богородиці. Із нагоди і державних і християнського свят у Луцьку презентували оновлений фотостенд пам'яті загиблих волинян, - пише «Є!».

Урочисте освячення фотостенду відбулося просто неба на Театральному майдані Луцька. Саме там знаходиться уже звична для лучан стела, втім до сьогоднішнього дня її доповнили новими фотографіями та довідками про полеглих Героїв-земляків.

Впродовж кількох місяців Волинська обласна адміністрація та Луцькрада збирала інформацію та фотографії про загиблих у зоні АТО військових. Усі дані чітко звіряли із даними військкоматів та родинами полеглих, аби без жодних помилок викарбувати на фотостенді. Окрім того, стенд розширили на 7,5 метра та додатково розмістили майже 200 фотографій.

На відкриття оновленого стенду прийшли матері та рідні наших доблесних захисників держави, представники міської та обласної влади, активісти та волонтери, прості лучани та їх маленькі діти. Присутні, ледве стримуючи сльози, виконали Державний Гімн України та вшанували пам`ять полеглих земляків хвилиною мовчання.

Потому митрополит Луцький і Волинський Михаїл зачитав молитву та здійснив освячення стенду пам`яті, а згодом додав: «На цьому фотостенді є всі наші Герої, незалежно від місця поховання, в яких би селах вони не були поховані і на яких цвинтарях, вони сьогодні об`єдналися тут. Ми порознь шанували Героїв, хоча розуміли, що це наші. Але воістину велике благо любові додало нам розуму показати наших Героїв всіх, показати, що вони були єдині в своєму прагненні бачити нашу землю незалежною, вільною, бачити нас щасливими. Сьогодні додали частину фотографій — це певний символізм єднання усієї нашої волинської громади і тих, хто трудиться в мирній праці, і тих, хто демобілізувався. Нас об`єднує одне — країна. Все інше може мати окреме бачення, але заради України ми повинні знаходити спільний інтерес — бажання бачити свою землю щасливою».

Насамкінець усі присутні поклали квіти до пам`ятного фотостенду, у цей час матері наших Героїв лили гіркі сльози за своїми мужніми синами, а малі діти тихо і шанобливо розглядали кожне фото полеглих земляків...