Суспільство
7 квітня 2016
Надія Савченко побажала кремінчанам зібрати армію ангелів
У кремінському "Музеї на крилах" серед багатьох експонатів є ангел, зроблений руками української льотчиці.
news-image

Півроку тому Єдність розповіла про мрію десятирічної Полінки Туфекчі з міста Кремінна, що на Луганщині, яка бажала створити у рідному місті Музей ангелів. Дівчинка вважала, що війна почалася на її батьківщині через те, що ангели залишили цю землю. І вона поділилася з дорослими своєю мрією – створити Музей ангелів, бо, на її думку, коли ангели повернуться, настане мир.
Ми звернулися до всіх небайдужих громадян із проханням долучитися до створення "Музею на крилах". Слід зазначити, що на цю ініціативу відгукнулися не лише українці, а й люди з добрим серцем із багатьох країн світу, яким не байдужа доля нашої країни. Янголята «прилетіли» у Кремінну з Італії, Білорусі, Польщі, Росії, Чехії, Азербайджану.
Наразі експозиція "Музею на крилах", який відкрився 21 листопада 2015 року у приміщенні бібліотеки Кремінського Свято-Сергіївського чоловічого монастиря, налічує кількасот експонатів. І організатори музею навіть влаштовують виставки по всій Україні. «Крилатий» музей приймав відвідувачів у містах Луганщини, Чернівцях. Наразі виставку гостинно приймає у себе Національний музеї літератури України.

Ми хочемо висловити велику подяку всім людям з різних областей і міст нашої країни, які допомагали нам у створенні "Музею на крилах". У нашій колекції - і роботи професійних майстрів, і такі, що зроблені власними руками. Для експозиції нам подарували навіть родинні обереги. Я хочу сказати, що захоплена талантом нашого народу та його фантазією. Жодна з робіт не повторюється, красиві і яскраві експонати вироблені із різноманітних матеріалів – папір, мішковина, шовк, бісер, лоза, шкіра, пух, скло, навіть макарони та листя кукурудзи, - сказала нам мама Полінки, керівник ГО «Громадянський корпус» в Луганській області Олена Стеценко.

Пані Олена зазначила, що кожна з робіт має свою історію, а до ангелів-експонатів додаються зворушливі листи, в яких є побажання миру та любові.

Так, наші ангели «з історією». Наприклад, у місті Рубіжне, що на Луганщині, є вулиця Трудова. Один із будинків на ній розбомбило вщент, і, все, що там було, згоріло, але ангели залишилися цілими. Тепер вони у нашому музеї. Низка робіт надійшла нам з Дніпропетровського реабілітаційного центру, і у листі було написано, що у деяких авторів малюнків немає рук, ніг і їм навіть важко рухатись, тому «їх душа гостро реагує на чужі страждання». У нас є чудова робота дев’ятирічної дівчинки, яка брала участь у конкурсі «За що ми поважаємо професію військового?» Вона намалювала ангела-військового, який охороняє сон та спокій дитини. Посмішку у наших відвідувачів викликає ангел, подарований тележурналістами з Одеси. Ангел - одесит - веселий та одягнений у доволі сучасне вбрання, - розповідає Олена Стеценко.

У експозиції "Музею на крилах" є ангели, що привезені з окупованої території Луганщини. За словами пані Олени, волонтери намагаються також передати до тимчасово окупованих міст звістку та вітання, які там дуже потрібні.

На Різдво ми влаштували акцію "Ангели примирення", під час якої відправляли різдвяні пряники у вигляді ангелів на окуповану територію, а ще діти писали листи своїм колишнім однокласникам і незнайомим дітям. Хочу зазначити, що подарунки нам вдалося відправити завдяки церкві, через священиків Московського патріархату. Вони перевезли все на окуповану територію та роздавали це при храмах. Навіщо нам ненависть? Адже всі війни колись закінчуються, і ця закінчиться, - впевнена Олена Стеценко.


Серед експонатів "Музею на крилах" є ангел від української льотчиці Надії Савченко, який подарувала її сестра Віра. Різдвяного ангела Надія та Віра зробили власноруч для домашньої ялинки ще до війни. Разом із подарунком Віра передала побажання від Надії: «Дякую всім, хто дарує крила нашім мріям, бажанням, хотінням. "Музею на крилах" бажаю не скласти крил, зібрати армію ангелів та реалізувати найзаповітнішу мрію українців – безкомпромісний мир».

 

До нас на виставку приходила вчителька Наді Савченко і вона розповіла нам, що Надя і Віра - дуже обдаровані дівчинки. Ми звикли сестер сприймати тільки як воїнів, борців, а вони дуже талановиті. Згадуючи Надю, вчителька сказала, що вона - справжня артистка, брала участь у шкільних виставах, навіть, колись грала Вірку Сердючку. А ще була хорошим організатором. Був випадок, коли викладач захворіла, а потрібно було провести репетицію заходу. Так маленька Надійка весь клас зібрала і провела репетицію замість вчительки, - розповіла Олена Стеценко.

Як повідомила пані Олена, для Надії Савченко також був відправлений подарунок від "Музею на крилах".

Ми Надії передали ангела, що тримає рушник, на якому написано: «Всі дороги ведуть додому». Ми дуже хочемо, щоб вона повернулася, - сказала вона.

Олена Стеценко відзначила, що музей тісно співпрацює з українськими військовими, які на відкриття музею прийшли із коробками «подарунків».

На відкритті музею у нас були військові 22 батальйону та їх комбат - викладач історії 62 школи Харкова Вадим Гусаков. Вони зробили символічний дзвін, в якому 22 дзвіночки, що відповідає номеру їхнього батальйону. А діти школи, де викладав Вадим зробили нам карту країни, на якій зображені ангели, які повернуться в Україну. Президент ГО Громадянський корпус Роман Солодкий подарував інсталяцію, де все кулі зібрані в банку, під охороною ангелів-дзвіночків. Все це - це побажання, щоб не свистіли більше кулі, а було чути лише дзвіночки, - згадала пані Олена.

За словами Олени Стеценко, коли вони отримують дитячі роботи, то приємно дивує те, що серед робіт дуже багато національної символіки.

Ми не даємо дітям завдання робити якийсь національний акцент у роботах, але ви бачите - майже всюди присутня українська символіка. Це говорить про те, що наші діти більш патріотичні, ніж ми були у їх віці, - сказала вона.

Організатори "Музею на крилах" вдячні всім, хто взяв участь у створенні колекції, поділився ідеями щодо оформлення музею або подарував цеглинки до майбутнього будівництва «Будиночку ангелів».

Ми всім бажаємо миру, любові та ангела-хранителя. Щоб люди не забували, що ангели нас не покидають, вони завжди літають над нами, - сказала нам на прощання Олена Стеценко.

Наразі Полінка дуже задоволена, що одна з її мрій, за допомогою багатьох дітей та дорослих, втілилася у життя і ангели прилетіли на Луганщину з різних куточків світу. Будемо сподіватися, що не забариться й інша мрія дівчинки – нарешті закінчиться війна і на її батьківщину повернеться такий довгоочікуваний мир.

Автор: Анжеліка Коломойцева

Фото: Олена Свіслова