Політика
13 квітня 2016
«Росія нічого не втратить, а от ви…», - як москвичі реагують на намір України розірвати дипвідносини
Серед мешканців Москви було проведено опитування, як вони ставляться до наміру України розірвати дипломатичні відносини з РФ.
news-image

 

Ось уже два роки, як змінилося життя двох держав, народів, їх взаємин та сприйняття одне одного. Вчорашні родичі і друзі стають непримиримими ворогами, а ті, кому вдається триматися осторонь політики, розуміють, що зберігати нейтралітет стає дедалі складніше. Про це свідчить і озвучений недавно намір групи українських депутатів розірвати дипломатичні взаємини України з Російською Федерацією. З цього приводу висловився і Президент України, і ряд українських парламентаріїв. Врешті у комітеті Верховної Ради вирішили, що дане рішення не є прийнянтим. А що ж про це думають самі росіяни? Саме таке запитання вирішив поставити кореспондент «Є!» пересічним громадянам Росії, провівши опитування на вулицях Москви.

 Варто зазначити, що чимало людей відмовлялися відповідати на запитання, пов’язані з політикою, дехто просто не цікавиться, інші не хочуть «світитися». Проте кілька десятків відповідей отримати все ж вдалося. Наведемо деякі з них.

Умовно відповіді росіян можна поділити на три групи. Першу назвемо «прогнозованою». До неї ввійшли люди, які дали очікувані відповіді на запитання на кшталт «Україна робить гірше лише собі» та виступили з більш чи менш вираженою критикою дій українських депутатів.

«У мене немає думки із цього приводу, не можу сказати, що мене сильно це тривожить, швидше розчаровує, як і будь-яка дурість, що йде від невеликої кількості нерозумних людей для особистих інтересів, але яка, на жаль, впливає на велику кількість людей. Це як би несправедливо! Такі справи в історії не рідкість, і взагалі я б назвала це швидше капризом. Об'єктивних причин, на мою думку, немає, суб'єктивні ж причини цієї політичної купки мені невідомі»
«Ці зазомбовані і налаштовані Заходом українці даремно думають, що це може якось зашкодити Росії. Це їм би так хотілося думати, і їм такі думки вселяють. Россія всі ці дурниці навіть не помітить, а ось натовпи українських гастарбайтерів сильно порідшають, а ті, що залишилися,постраждають»
«Та політична чехарда, що твориться зараз на Україні, не піддається жодній аналітиці. Абсолютно очевидно, що це просто відвертання уваги від повного провалу економіки і нездатності влади виправити ситуацію. Придумали собі образ зовнішнього ворога, от вами і керують, як хочуть. Співчуваю»
«Моя відповідь коротка: це проамериканські підступи і проплачена акція. Нехай розривають - Росія нічого невтратить, а вони (українці, - ред.) багато що....»
«Сказати, що український уряд - просто зборище м*даків і ....не дуже не розумних людей, які не розуміють, що творять, звичайно хочеться, але... Навряд чи вони не усвідомлюють, які наслідки їх рішення можуть мати. Врешті-решт до сьогоднішніх посад, наскільки я пам'ятаю, ряд з них вже мали певні посади і були досить успішними бізнесменами або громадськими діячами. А це в деякій мірі говорить саме за себе....Відповідно це або хороша міна при поганій грі, коли схеми і розрахунки десь не зійшлися, або у них є якісь підстави або гарантії, що дозволяють приймати абсурдні рішення, що, до речі, вірогідніше. Що стосується самого наміру розірвати дипломатичні стосунки з РФ і якщо таке рішення набуде чинності....то в короткостроковій перспективі на Росії це не позначиться,за виключенням деяких незручностей. Думаю, що основне навантаження припаде на соціальну сферу, особисті контакти і приватне спілкування, оскільки ми занадто тісно пов'язані в цьому плані, починаючи з історії, культури і етносу та закінчуючи тим, що ми по суті залишаємося одним цілим в самовизначенні, самоіндифікації.... ми звикли вважати, що Україна це майже Росія, а Росія це майже Україна, і це не географія... це психологія. А її нікуди не засунеш. Я вже мовчу про родинні зв'язки, яким немає кінця....»

 

Друга група відповідей – «помірковано-ліберальна». Люди, які не просто оголошували якісь «вердикти», а намагалися пояснити, які негативні наслідки принесе дане рішення,  аналізувати дії політиків та визначити причини, чому все так відбувається.  

«Дипломатичні стосунки допустимо розривати тільки в найбільш крайніх випадках. Сучасний світ неможливий без діалогу, тим більше, коли існує конфліктна ситуація. Це рішення вдарить передусім по простих людях. А причиною подібних заяв не може бути ніщо, окрім популізму»

 

«Яке може бути відношення, коли тисячі громадян, що працюють в тій же Москві, залишаться без захисту рідної держави? Це популізм, бажання підвищити рейтинги на емоційній хвилі, а про власних громадян думати ніхто не збирається. Ось у мене у сусідки працює легально жінка з Чернівців, для неї це буде трагедія, напевно. Вона в цій сім'ї працює 12 років»
«Дипломатичні стосунки не розривають, істинні дипломати завжди знаходять шляхи рішення проблем з мінімальним збитком для зацікавлених сторін. Суть дипломатичності саме в тому, щоб зуміти побудувати стосунки так, щоб не загострювати, а згладжувати гострі моменти, і, якщо дипломат не вміє домовлятися - він не дипломат. Що є причиною, я не знаю, я можу тільки здогадуватися і будувати припущення про ці причини і наслідки. І мені дуже хочеться вірити, що ті люди, яким довірено приймати рішення на державному рівні, добре розуміють причини деяких дій, свої завдання, і, найголовніше, розуміють, до чого можуть привести їх рішення»
«На мій погляд, це частина об'єктивного історичного процесу, тобто це було неминуче і приведе до передбачуваних наслідків. Ставлення до цього у мене немає. Це як мати ставлення до того, що йде дощ, а Земля обертається навколо Сонця. Це просто є і все. Людське суспільство влаштоване за певними законами і, виходячи з цих законів, в ньому відбувається те, що відбувається. Причини цього можна назвати наступні: етнічні, соціопсихологічні, геополітичні, історичні, духовні»
«Я думаю, що це дуже сумно і що дуже багато людей від цього реально постраждає, особливо українців, які приїжджають сюди на заробітки. Причина - анексія Криму і військові дії на сході України, а можливо це буде завдяки підтримці України західними країнами. Але сподіваюся, що до цього все-таки не дійде, це такий абсурд»

 

Третя група – так звані «байдужі». Люди, які не переймаються цим питанням, вважаючи, що це не їх проблема або їм просто набридла тема політики.

«Мені здається, якщо вже сприймається Україною Росія як країна-агресор не перший рік, то це треба було зробити ще кілька років назад. Але не зробили. Тому що так було зручно, напевно. Я, мабуть, поганий громадянин, я тільки зараз дізналася, що Україна просуває цю тему з розривом. Я не дивлюся і не читаю новини. Не тому що мені все одно, а тому що сита по горло усією цією політичною метушнею, яка від мене абсолютно не залежить і на яку я не можу вплинути. Ніяк. Я не вважаю нинішній уряд України досить компетентним в тих питаннях, якими він займається. Тому роздумувати про першопричини їх рішень я не ризикну. А моє відношення до цього? Та ради Бога, якщо вам це треба. Не думаю, що буде допущено реальний стан війни. Співіснуємо ж ми якось із Грузією через Швейцарію. Але якщо там питання відкрите до цього дня і кроки ніякі не робляться, то з Україною цей розрив буде черговим кроком до чогось, черговою дією. І мені щиро шкода людей, у тому числі і себе, тому що дуже багато нагнітається. А люди жили, любили, дружили, працювали. Все рушиться. Ось що важливо. Але я не думаю, що це є першопричиною яких-небудь здійснюваних дій для влади. Не уточню, чиєї саме. Усі винні»

 

«Мене і раніше тема України не цікавила особливо, а зараз я ще більше переконався, що після розпаду Союзу Україна стала втраченою землею. Валюта на нулі, промисловість на нулі, навіть націю єдину створити за всі ці роки не змогли. За це і поплатилися, стали шахівницею для зовнішньополітичної гри. Нехай рвуть будь-які дипвідносини. Їм же гірше».
«Як я ставлюся до розриву дипломатичних взаємин між Україною та РФ? Ну, грубо кажучи, ніяк. Особисто я - ніяк. У мене немає в Україні рідних і немає в РФ близьких з України, щоб це яким-небудь чином торкнулося їх або мене. Ну, це якщо ось так, дріб'язково. Своя ж сорочка ближча до тіла. А якщо все ж думати глобальніше, то наміри українських депутатів нагадують мені приказку "на зло ворогові зламаю ногу". Розірвемо "дипломатію" з Рашею і покараємо її за Савченко. Ну-ну.... А як же сотні тисяч українців в Росії? Чи вони сподіваються на порядність російського уряду? Ну, позбавлять в Незалежній дипломатичних представників привілеїв, що належать їм, від цього фінансово постраждають, власне кажучи, тільки сім'ї цих самих співробітників посольства. Удар по російських громадянах, що знаходяться на території України? Поза сумнівом. Досить відчутний (це якщо ми говоримо про повний розрив у тому числі і КОНСУЛЬСЬКИХ стосунків між двома країнами), поза сумнівом. Але ж в РФ куди більше громадян України. Хоча, мабуть, уряду і депутатам вигідно розглядати їх як НЕгромадян своєї країни. "Кобила з возу...", нічого було їхати з Батьківщини?"

Яка бачимо, відповіді людей дуже різні. Думки розділилися, і це очевидно, враховуючи неоднозначність ситуації. Втім, думки щодо цього питання різняться і серед самих українців. Висновки робити рано, адже поки що рішення не прийнято, а наміри можуть змінюватися. Нам залишається лише чекати та сподіватися на виваженість і далекоглядність тих, хто має повноваження вирішувати, яким буде майбутнє України та її громадян.