85 років тому - наприкінці осені 1932-го - в українських селах збільшувався спротив сталінській аграрній політиці.
Неправда, що люди добровільно дали приректи себе на голодну смерть. Таємні документи ОГПУ подають зовсім іншу картину. Про це йдеться в блозі
"216 масових виступів"
Вже у вересні 1932 року спецслужби фіксують небажання сільських рад брати спущені згори - з обкому, райкому - плани хлібозаготівель, за якими фактично доведеться віддати державі все збіжжя до останнього зернятка.
Наприклад, 26 вересня секретно-політичний відділ ОГПУ у спецзведенні № 60 сигналізує, що "в Україні від початку хлібозаготівель відмови від прийняття планів відзначені в 92 районах по 446 сільрадах".
Люди чинять "прямий спротив хлібозаготівлям". Серед колгоспників поширені такі міркування: "Недовго залишилося мучитися: закінчимо обмолот, розійдемося з колгоспів, жити так далі немає сенсу, одноосібник набагато заможніший за нас".
На Канівщині 43 сім'ї подали заяву про вихід із колгоспу:
| “ | "Народ працює в колгоспі через голод, - написали вони, - кожен нічим не зацікавлений. Колгосп третій рік не дає зарплати... Просимо виключити з колгоспу". |
Масштаби опору, за даними секретно-політичного відділу, вражають:
| “ | "В УРСР упродовж липня і серпня зареєстровано 216 масових виступів. Число учасників в окремих виступах досягало 1 тис. людей, виступи супроводжувалися побиттям представників районної та сільської влади - Київська, Вінницька, Харківська області". |
Карикатура з емігрантського видання в Німеччині: примусова рабська праця в радянському колгоспі під наглядом ОГПУ
Сценарії "саботажу"
Наприкінці осені 1932-го конфлікт загострився.
| “ | "У листопаді ц. р., - читаємо у зведенні від 5 грудня, - з метою розгрому сільської контрреволюції заарештовано 8881 осіб". |
Показово, що проти грабіжницької сталінської політики виступають не лише пересічні селяни, але й голови і члени правлінь колгоспів, голови сільрад і навіть уповноважені райкомів партії, яким доручено пришвидшити "хлібозаготівлю":
| “ | "Серед заарештованих є: голів колгоспів - 311 чол., членів правлінь - 702, голів сільрад - 31, уповноважених РПК - 13". |
Більше за те, місцеві представники партійної та радянської номенклатури - секретарі райкому, голови райвиконкому тощо - теж із обуренням ставляться до аграрного терору.
| “ | "Секретар РПК Хобарко-Оглій, голова РВК Грядунов, зав. оргвідділу РПК і інші відповідальні районні працівники замість мобілізації активу на виконання хлібозаготівель займаються розмовами про нереальність хлібозаготівельного плану навіть після його зниження, причому висловлювали думку про необхідність переважити весь хліб в колгоспах, щоб довести обкому нереальність плану". |
Ось як практично виглядає "саботаж хлібоздачі", тобто спроба селян захиститися від неминучого голоду: "зрив зборів, присвячених хлібозаготівлям", "відтягування здачі хліба під різними приводами (нібито відсутність тяглової сили, відтягування обмолоту та ін.)", "залишання у відходах великої кількості чистосортного зерна", "організація підпільних зерносховищ, закопування хліба в ями", "ведення подвійної звітності - одна для колгоспу, де показувалася справжня наявність зерна, інша - де наявність зерна показувалася у значно применшеному вигляді".
Довідка з грифом "Не підлягає оголошенню" про збільшення експорту (в тому числі, продовольства) з України в 1933 році
Мовою фактів
| “ | "У цілій низці районів, - йдеться далі у документі ОГПУ, - зафіксовані випадки, коли керівники колгоспів спільно з членами партії і комсомолу займалися приховуванням необлікованого зернохліба в колгоспах". |
| “ | "В артілі ім. Ворошилова у коморах виявлено 528 пуд. необлікованої кукурудзи, 60 пуд. ячменю і 240 пуд. пшениці, прихованої у відходах після молотьби". |
| “ | "У колгоспі с. Столбуваха виявлено 11 комор, де ховали зерно. Встановлено, що правління артілі спільно з рахунковим апаратом не поставило на облік половину всього обмолоченого хліба". |
| “ | "В артілі "Перемога" виявлено групу осіб, які займаються розбазарюванням і розкраданням зернохліба шляхом неправильного запису зерна ... У с/г артілі "Комінтерн" Бердянського району, з ініціативи голови правління Ткаченка, члена КП(б)У (з партії виключений) і члена правління Мілюса, кол. політбандита, навмисне було пущено в солому і полову 1,2 тис. пуд. зерна, а також було заховано 600 пуд. відходів, із яких згодом вилучили 40% чистої пшениці". |
| “ | "Правління артілі "Незаможник" Бердянського району приховало від обліку 1,5 тис. пуд. хліба. З цієї кількості правління встигло розбазарити 150 пуд.". |
"Розбазарити" - це віддати колгоспникам, що голодували.
Член сільськогосподарської артілі на Харківщині охороняє насіннєвий і страховий фонди господарства, 1933 рік
"Негайно арештувати всіх, хто пробрався з України"
Тим часом одноосібники з родинами тікають із села.
| “ | "У районах Київської обл. за останній час у зв'язку з тиском на тих, хто ухиляється від здачі хліба, відзначаються випадки втечі сімей одноосібників". |
Наприклад:
| “ | "Троянівський район. У районі за останній час прийняли масові розміри виїзди одноосібників. Так, із с. Шуйськ виїхали до 100 родин, із с. Корчак - 24 сімейства, які кинули без нагляду свої господарства". |
Або:
| “ | "Черняхівський район. З метою уникнення репресій за невиконання хлібозаготівель із сіл Більська, Холодіївка, Черемошня і Левочки виїхало 14 родин одноосібників". |
Географію та масштаби втеч селян пояснює спеціальна директива ОГПУ №50031, що з'явилася в січні 1933 року. Повноважним представникам ОГПУ в Московській, Центрально-Чорноземній та Західній областях, у районах Нижньої і Середньої Волги та Закавказзя суворо наказано "на всіх дорогах, що ведуть з України ... виставити пікети".
Що ж, велено - зроблено.
Вже 2 лютого Сталіну і Молотову доповіли:
| “ | "Для припинення масового виїзду з України [...] транспортними органами ОГПУ організовані на дорогах: Північного Кавказу, України, Південно-Східної, Західної, Рязано-Уральської, Самаро-3латоустівської, Жовтневої, Московсько-Казанської, Московсько-Курської і Московсько-Балтійсько-Білоруської - заслони і оперативні розшукові групи. В результаті проведених заходів з 22 по 30 січня включно всього затримано 24 961 осіб". |
Упродовж наступного тижня затримали "утеклого елементу" з України ще 14 721 особу.
Що робити з утікачами, вказано у згаданій директиві ОГПУ № 50031:
| “ | "Негайно заарештувати всіх, хто пробрався з України ... застосовуючи ретельну фільтрацію. Всіх злісних контрреволюційних елементів помістити в концтабори, інших повертати в місця їх проживання, тих, хто відмовляється від повернення, спрямовувати в куркульські спецпоселення в Казахстан". |
Про втікачів, що потрапили до цих поселень у Казахстані, ми й досі майже нічого не знаємо.
Між тим, саме в ті дні, коли ловили втікачів, з'явилася директива ОГПУ № 50062 (від 7 лютого 1933 року), де окреслено такі плани:
| “ | "У Південному Казахстані протягом зими-весни поточного року буде розселений для освоєння в сільському господарстві, рибних, кустарних промислах новий контингент у межах одного мільйона осіб". |
Скільки серед них було людей з України?
Так само залишилися поза увагою долі селян, які наважилися тікати від сталінського свавілля за кордон.
| “ | "[Ново]Одеський район. У селах Градениці, Яськи, Троїцьке та Біляївка низка селян у зв'язку з хлібозаготівлями збирається піти в Румунію". |
Чи вдалося тим сміливцям перейти радянський кордон, який, як відомо, на замку? А якщо вдалося, яка доля їх спіткала? Питання, питання… Вони (поки що) не мають відповіді.
У цій замітці за 1 жовтня 1934 року ужгородська газета "Вперед" посилається на "людей, які приходять з України". Отже, комусь із селян таки пощастило перейти кордон
